Постанова № 63099822, 01.12.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 653/2774/16-п

Номер провадження № 33/791/387/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Херсон

Суддя Апеляційного суду Херсонської області Заіченко В.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Генічеського районного суду Херсонської області від 19 вересня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 204-2 КУпАП відносно неї, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Казахстану, громадянку України, не працюючої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

При розгляді апеляційної скарги встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол, згідно якого 16.08.2016 року о 08-30 год. здійснила вїзд до ТОТ АР Крим через недіючий пункт пропуску «Керч паромна переправа» поза контрольно-пропускним пунктом, чим порушила вимоги п.3 Порядку вїзду на тимчасово окуповану територію АР Крим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №367 від 04 червня 2015 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що вищевказана постанова необґрунтована, винесена з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню. В мотивування своєї апеляційної скарги посилається на те, що, суд першої інстанції, безпідставно та незаконно 19.09.2016 року провів розгляд адміністративної справи без участі ОСОБА_1, чим порушив її права на захист, давати пояснення та заперечення, надати докази. Також, вважає, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 не була обізнана з постановою КМУ №367 від 04.06.2015 року і прикордонною службою та митницею не попереджалася про наявність та дію даної постанови. Оскільки, оскаржувану постанову суду ОСОБА_1 отримала лише 19.10.2016 року, тому, строк на її оскарження був пропущений з поважних причин. Просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 19.09.2016 року, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП - постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, …, оскаржити постанову. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до ст.277-2 КУпАП, суд зобовязаний був повідомити правопорушника про дату розгляду справи за три доби до дня розгляду справи в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які дані про отримання ОСОБА_1 сповіщення суду про місце та час розгляду справи в суді.

Враховуючи те, що розгляд справи відбувався 19.09.2016 року без участі ОСОБА_1, щодо отримання нею постанови суду взагалі ніяких даних в матеріалах справи не має, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пропустила з поважної причини, а тому він підлягає поновленню.

У звязку з вищевикладеним, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, а саме, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 суд позбавив її права на судовий захист, суттєво порушив її право бути присутньою при розгляді справи, давати пояснення та надавати заперечення, представляти докази, задавати питання свідкам, що є порушення права особи на захист та є підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною та її скасування.

Що ж стосується по суті доводів апеляційної скарги, то вони є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який прийнятий Верховною Радою України 15.04.2014 року, на тимчасово окупованій території поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Статтею 10 Закону встановлено, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний вїзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти вїзду-виїзду за умови предявлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором прикордонної служби впс «Чонгар» було виявлено, що ОСОБА_1 16.08.2016 року здійснила вїзд на тимчасово окуповану територію АР Крим через недіючий пункт пропуску «Керч паромна переправа» поза контрольно-пропускним пунктом, чим порушила вимоги п.3 Порядку вїзду на тимчасово окуповану територію АР Крим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 04 червня 2015 року, а тому відносно неї був складений протокол серії АзЧРУ № 1088881 від 16.08.2016 року про адміністративне правопорушення за ст.204-2 КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову судді Генічеського районного суду Херсонської області від 19 вересня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 204-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., у звязку з порушенням вимог ст.268 КУпАП.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 275 грн. 60 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя В.Л. Заіченко