Рішення № 63099796, 29.11.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 467/870/15-ц Головуючий в І інстанції: Рябова О.Д.

Номер провадження: №22-ц/791/2246/2016 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Майданіка В.В.

суддів: Кутурланової О.В.,

ОСОБА_1.

секретар Чертков Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

07 травня 2015 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернулася до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив: стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 145 450,37дол. США за курсом 21,46грн., що складає 3 121 365,01грн.; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що відповідачі не виконують свої зобовязання перед позивачем по належному виконанню кредитного договору №HECFGK00001862, укладеного 16 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 За вказаним договором банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 54000,00 дол. США під 12 % річних до 16.04.2027 року. Для забезпечення виконання зобовязання за вказаним кредитним договором були укладені договори поруки між позивачем і ОСОБА_4 від 16.04.2007 року № HECFK00001862 з розміром відповідальності на повну суму заборгованості, а також між позивачем та ОСОБА_2 від 15.08.2014 р. №02/Д3 з розміром відповідальності на суму 1000грн. В уточненій позовні заяві, предявленій до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №HECFGК00001862 від 16.04.2007 року станом на 25.09.2015 року складає 149 102,54 дол. США, що складається з: 44 652,55 дол. США - заборгованість за кредитом; 37 400,56 дол. США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 5 850, 00 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 61 199,43 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за кредитним договором. Наявне рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, жилий будинок по вул.Будьонного,73 в м.Херсоні, смт.Антонівка, ціна предмета іпотеки 227250,00грн. Отже різниця між поточною заборгованістю та ціною реалізації предмета іпотеки становить 2972490,51грн., що за курсом 21,46 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.09.2015р складає 138 513,07 доларів США. Крім того, наявні штрафи відповідно до умов Договору: 11,65 дол. США - штраф (фіксована частина); 6 925,65 дол. США - штраф (процентна складова). Таким чином, заборгованість становить 145450,37доларів США, що за курсом 21,46 становить 3 121 365,01грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2015 року позов публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково.Стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №HECFGК00001862 від 16.04.2007 року в сумі 115220,85дол. США, що складає 2472639,44грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить вказане рішення суду в частині відмови в задоволені позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 змінити та ухвалити нове, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість на користь ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказав, що суд помилково дійшов до висновку, що договір поруки припинено на підставі ч.4 ст.559 ЦК України. Так, у п.12 Договору поруки встановлено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з настання терміну повернення кредиту. У звязку із тим, що позивач змінив строк виконання основного зобовязання предявленням позову про дострокове погашення заборгованості 11.03.2011 року, то порука припиняється 11.03.2016 року. За таких обставин, ПАТ КБ «Приватбанк» має право предявити вимогу до поручителя до 11.03.2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 16 грудня 2015 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" відхилено. Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 вересня 2016 року касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" ОСОБА_5 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 16 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, вказані судові рішення не оскаржувалися в касаційному порядку та відповідно не переглядались в касаційному порядку в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Отже, як вже зазначалось, вказане рішення суду в частині вирішення позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до кредитного договору №HECFGК00001862 від 16.04.2007 року ПАТКБ «Приватбанк» надав ОСОБА_3 кредит у сумі 54000,00дол. США., зі сплатою 12% відсотків на місяць за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 16.04.2027 року. Також вказаним кредитним договором передбачено відповідальність боржника у виді нарахування пені (п.4.1.) у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу та нарахування штрафу (п.5.4.) у розмірі 250грн. + 5% від суми позову (а.с.9-11).

16.04.2007 року для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №02/Д3, по кредитному договору №HECFGК00001862 від 16.04.2007 року, валюта - долар США, тіло кредиту - 54000,00 дол. США. Згідно договору поруки поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобовязань боржником за кредитним договором. У разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором, виходячи з умов ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором солідарно з боржником, тобто кредитор вправі вимагати виконання зобовязання як від боржника, так і від поручителя. При цьому п.11 передбачає, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором. За п.12 договору порука припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором (а.с.12).

Крім того, 15.08.2014 року року був укладений договір поруки № HECFGК00001862 поручителем якого є ОСОБА_2 і розміром відповідальності перед кредитором в сумі 1000грн. (а.с.13).

Банк умови договору виконав та надав ОСОБА_3 кошти в сумі 54000,00дол. США., відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по своєчасній сплаті кредиту, остання сплата платежів була здійснена боржником у квітні 2010 року. Внаслідок цього утворилась заборгованість.

Згідно розрахунку, наданого позивачем (а.с.95-99), заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №HECFGК00001862 від 16.04.2007 року станом на 25.09.2015 року складає 156039,84 дол. США, що складається з:

- 44 652,55 дол. США, еквівалент 958243,72грн. заборгованість за кредитом;

- 37 400,56 дол. США, еквівалент 802616,02грн. заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 5 850, 00 дол. США, еквівалент 125541,00грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 61 199,43 дол. США, еквівалент 1313339,77грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за кредитним договором;

- 11,65 дол. США, еквівалент 250,00грн. штраф (фіксована частина);

- 6 925,65 дол. США, еквівалент 148624,53грн. штраф (процентна складова).

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Дніпровського районного судум.Херсона від 02 грудня 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HECFGK00001862 від 16 квітня 2007 року у розмірі 50639,37 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: м.Херсон, смт.Антонівка, вул.Будьоного,73, який належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.57-59).

Сторони не заперечують, що вказане рішення суду не виконане через дію закону про мораторій.

Враховуючи, що банк реалізував передбачене ч.2ст.1050 ЦК Українита п.2.3.3 кредитного договору право вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, то строк дії поруки необхідно обчислювати зі зміненої позивачем дати виконання основного зобов'язання, а саме з дати предявлення банком вимоги, тобто з 11.03.2011 року, що не заперечується в апеляційній скарзі і не заперечується представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При апеляційному розгляді справи різниця в позиціях банку та представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 полягає в тому, що представник банку, пославшись на п.12 договору поруки між банком та ОСОБА_4, вважає, що порука припиняється 11.03.2016 року, представник вказаних відповідачів, пославшись на п.11 зазначеного договору поруки, вважає, що порука припинилась через 6 місяців після 11.03.2011 року.

Норми цивільного законодавства щодо позовної давності встановлюють таке: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України); загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.2 ст.258 ЦК України); зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (ст.266 ЦК України); перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України); перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Згідно ч.4ст.559 ЦК Українипорука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

У ч.1ст.530 ЦК Українипередбачено загальне правило, згідно з яким якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід врахувати, що аб.2 ч.1ст.530 ЦК Українимістить норму, якою встановлено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року по справі №6-1206цс15, при стягненні заборгованості за кредитом необхідно враховувати, щонаявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору таЦК України. При цьому, до штрафних санкцій, передбачених умовами договору за його неналежне виконання, відноситься прострочена заборгованість за процентами, прострочена заборгованість по комісії, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасне погашення комісії з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання.

Так, враховуючи, що позивач змінив строк виконання основного зобовязання предявленням позову про дострокове погашення заборгованості 11.03.2011 року, то з урахуванням п.12 договору поруки від 16.04.2007 року порука припиняється 11.03.2016 року. За таких обставин, ПАТ КБ «Приватбанк» має право предявити вимогу до поручителя до 11.03.2016 року.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.546та ст.549 ЦК Українивиконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Оскільки відповідно до ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч.4 ст.559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, яким з посиланням на ст.ст.256 та 258 ЦК України було стягнуто з позичальника пеню в межах річного строку позовної давності, а саме в розмірі 20380,44 доларів США. А тому з урахуванням ст.267 ЦК України загальний розмір суми, що підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_4, становить 115220,85 доларів США (44652,55 + 37400,56 + 5850 + 20380,44 + 11,65 + 6925,65), що в еквіваленті становить 2472639,44грн. (за курсом 21,46 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.09.2015р в межах позовних вимог).

З огляду на зазначене, апеляційну скаргу слід частково задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_4слід скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з ОСОБА_4на користь банку заборгованості за кредитним договором в розмірі 115220,85 доларів США, що в еквіваленті становить 2472639,44грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з ОСОБА_4 на користь банку необхідно стягнути судові витрати у розмірі 8404,20грн., які банк поніс за подання апеляційної скарги в розмірі 4019,40грн. (а.с.141) та касаційної скарги в розмірі 4384,80грн. (а.с.169, 181) .

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.256, 258, 526, 554, ч.4 ст.559, ч.2 ст.1050, ч.1 ст.1054, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2015 року в частині відмови в задоволенні позову про солідарне стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №HECFGК00001862 від 16.04.2007 року в розмірі 115220,85 доларів США, що в еквіваленті становить 2472639,44грн. В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" судові витрати в розмірі 8404,20грн.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором в апеляційному порядку не переглядалось як таке, що не оскаржувалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_6

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_7

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1