Рішення № 63098924, 22.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5665/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Гамарц Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зобовязання повернути автомобіль,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 травня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

30 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») про зобовязання повернути їй автомобіль марки «DAEWOO Nexia ND 16», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на виконання умов договору лізингу № ODMLA + 28420686 від 26 вересня 2013 року.

В обґрунтування позову позивач та її представник посилались на те, що 26 вересня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв від позивача заяву №ODMLA + 28420686 про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу; між сторонами був укладений договір фінансового лізингу №ODMLA + 28420686; 27 вересня 2013 року на підставі ОСОБА_3 приймання-передачі, який є додатком № 1 до Договору, позивач отримала від відповідача у користування предмет лізингу - автомобіль марки «DAEWOO Nexia ND 16», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 85000,0 грн. Строк договору лізингу, відповідно до пункту 1.1.2. заяви №ODMLA + 28420686 складає 60 місяців. Проте, 11 жовтня 2014 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» вилучив у ОСОБА_2 предмет лізингу, порушивши право позивача на користування предметом лізингу. Обставини вилучення предмету лізингу викладені позивачем у заяві, наданій ПАТ КБ «ПриватБанк» 17 жовтня 2014 року, яка містить вимогу про повернення предмету лізингу у користування ОСОБА_2; у поверненні предмету лізингу банк відмовив.

11 серпня 2015 року з метою належного врегулювання відносин, що виникли з договору фінансового лізингу №ODMLA + 28420686 від 26 вересня 2013 року, та у відповідності до пункту 2 частини 7 ст. 15 ОСОБА_4 України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про надання інформації щодо умов виконання Договору. Проте, ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав ОСОБА_2 повної інформації, запитаної у заяві від 11 серпня 2015 року, чим фактично зашкодив належному виконанню Договору. Згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до Договору) ОСОБА_2 зобов'язалась сплатити в строк до 17 жовтня 2014 року лише 43724,37 грн. ОСОБА_2 були сплачені платежі за Договором у розмірі 40100,0 грн. Позивач вважала, що вилучаючи з її користування предмет лізингу, відповідач діяв протиправно у порушення вимог ст. 7, ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про фінансовий лізинг», ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 321 ЦК України, пункту 2.8.4.8.2.1. Умов та правил надання банківських послуг, які є частиною Договору. Вимога відповідача, сплатити заборгованість за іншими ніж Договір угодами із відповідачем для повернення предмету лізингу, яка міститься у листі, суперечить вимогам пунктів 2.8.4.8.2.1. та 2.8.4.8.2.2.Умов та правил надання банківських послуг, і тому є протиправною. На підставі ч. 2 ст. 9 ОСОБА_4 України «Про фінансовий лізинг» вважали, що позивач, як лізингоодержувач, має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» позов не визнала, посилалась на порушення позивачем умов договору, в подальшому в судове засідання не зявилася.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31 травня 2016 року позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів - задоволено.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_2 автомобіль марки «DAEWOO Nexia ND 16», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на виконання умов договору лізингу №ODMLA + 28420686 від 26 вересня 2013 року.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 551,2 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду від 31 травня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечував представник ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч. 1 п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предмет лізингу було вилучено у ОСОБА_2 неправомірно, що банк не надав позивачу інформації про розмір заборгованості задля належного врегулювання відносин по договору, що відповідач не надав позивачу повідомлення про відмову від договору, а тому договір не є розірваним і можливим є повернення предмету лізингу позивачу.

З висновками суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

За змістом ст. 806 ЦК України - за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі); до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом; до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом; особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

У відповідності зі ст.ст.525-526,629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв від ОСОБА_2 заяву №ODMLA + 28420686 про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, за змістом якої, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, між сторонами укладений договір фінансового лізингу №ODMLA + 28420686, що складається із заяви ОСОБА_2 №ODMLA + 28420686, Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному веб-сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» www. privatbank.ua, та Тарифів.(а.с.3)

Згідно з пунктом 2.8.4.2.1. Умов та правил надання банківських послуг відповідачем був визначений такий предмет Договору: Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в п. 1.1.1 Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Додатку 1 «Специфікація», а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат Лізингодавця, пов'язаних з виконанням Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).

27 вересня 2013 року на підставі ОСОБА_3 приймання-передачі, який є додатком № 1 до Договору, ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ «ПриватБанк» у особисте користування предмет лізингу - автомобіль марки «DAEWOO Nexia ND 16», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 85000,0 грн. (а.с.4) Строк договору лізингу, відповідно до пункту 1.1.2. заяви №ODMLA + 28420686 складає 60 місяців. Позивач зобовязалася щомісячно, з 21 по 25 число кожного місяця, сплачувати лізингові платежі (згідно графіку), які включають в себе: платіж по відшкодуванню частини вартості Предмету лізингу у розмірі згідно додатку № 2(графік лізингових платежів), винагороду за користування предметом лізингу в розмірі згідно додатку № 2, якщо інше не зазначено в Умовах та правилах надання банківських послуг; винагороду за проведення щомісячного моніторингу Предмету лізингу в розмірі згідно додатку 2… Позивач також зобовязалася вносити інші платежі: щорічний платіж по відшкодуванню витрат лізингодавця, повязаних зі страхуванням, згідно додатку № 2, винагороду за проведення додаткового моніторингу, платежі по відшкодуванню лізингодавцю витрат передбачених статтею 2.9.4.6.2.4. В Умовах та правилах надання банківських послуг ( які є загальнодоступними) у розділі 2.8.4. «Фінансовий лізинг», зокрема у 2.8.4.4.7 визначено, що кошти отримані лізингодавцем від лізингоодержувача для погашення заборгованості, направляються для її погашення в такій черговості: для відшкодування витрат/збитків, яких зазнав лізингодавець за Договором, для оплати неустойки, для оплати простроченої заборгованості за винагородами, для оплати простроченої заборгованості по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, а сума, що залишилася направляється на погашення поточної заборгованості..; п.2.8.4.9 передбачена відповідальність сторін у випадку порушення зобовязань, у тому числі відповідальність у вигляді пені у сумі 0,15% від суми простроченого платежу. За договором після прийняття лізингодавцем позитивного рішення лізигоодержувач вносить аванс у розмірі 18200 грн. на транзитний рахунок, вказаний в п.1.1.6 Договору, щомісячний платіж складає 2204,17 грн. У відповідності з додатком № 2 авансовий платіж у сумі 17274,343 грн. було зараховано на відшкодування вартості предмета лізингу, а решту - на відшкодування і сплату страхової премії.(а.с.3,130)

За наданою апеляційному суду випискою зі транзитного рахунку внесення платежів у сумі 2204,17 грн. ( фактично 2220,00грн.) позивач належно здійснювала до лютого 2014 року. В березні 2014р. платіж у сумі 2204,17 грн. позивачем внесено не було. 22 квітня 2014р. нею було внесено платіж у сумі 2600 грн., що повністю борг по графіку не погасив, у звязку з чим банком була нарахована пеня у звязку з чим змінився порядок погашення заборгованості і його розмір. В наступному платежі позивачем вносились, але несвоєчасно і не в такому обсязі, щоб погасати борг, внаслідок пропуску місячного платежу. У липні 2014р., а саме 28 та 29 липня 2014 року позивачем також були внесені кошти у сумах 2220 грн., 1450 грн. і 60 грн., які були спрямовані банком на погашення заборгованості по кредитному договору та на сплату пені у обумовленій договором послідовності. У вересні 2014 року у строк з 21 по 25 число позивачем щомісячний платіж внесено не було. 30 вересня 2014 року було внесено лише 900 грн. (а.с.130-133)

За змістом акту повернення предмета лізингу від 13.10.2014р. ПАТ КБ «ПриватБанк» 13.10.2014р. отримав від лізингоодержувача предмет лізингу; залишок простроченої заборгованості за договором на дату повернення складає 1338,06 грн.; акт підписано ОСОБА_2 та представником банку ОСОБА_3, без зауважень щодо примусового вилучення. (а.с.79)

16 жовтня 2014р. позивачем на транзитний рахунок було внесено кошти у сумі 1340 грн., які за наявним у справі розрахунком були розподілені наступним чином: 31,50 грн. на сплату пені, 545,93 грн. на сплату процентів по договору та 762 грн. 57 коп. на відшкодування частини вартості предмету лізингу.(а.с.43,133.) Проте, на момент ухвалення рішення (станом на 17.10.2014р.) за позивачем обліковувалась поточна заборгованість по винагороді за користування предметом лізингу, за фактичний строк користування, у сумі 724 грн. 62 коп., заборгованість за страховою винагородою у сумі 354 грн.17 коп. та заборгованість по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у сумі 3 грн. 97 коп. (а.с.43) Водночас після 16 жовтня 2014 року позивач внесення платежів по договору фінансового лізингу повністю припинила.

17 жовтня 2014 року позивач звернулася до банку з заявою, в якій зазначила, що співробітники банку без повідомлення її за три дні до проведення здійснили інспектування умов експлуатації автомобіля, і в порушення умов договору з підстав невнесення лізингових платежів вилучили у неї автомобіль. Одночасно позивач повідомила, що усі прострочені платежі нею уже внесені і відповідно до умов договору вона просить повернути їй автомобіль за актом приймання-передачі.(а.с.7)

Листом від 31.10.2014р. банк повідомив позивачу, що для можливості повернення автомобіля в її користування їй необхідно у повному обсязі погасити заборгованість за договором № ODMLA + 28420686 від 26.09.2013р. та погасити заборгованість за іншими договорами.(а.с.9) Висновок суду про те, що вимога банку про необхідність погашення позивачем заборгованості за іншими договорами неправомірна, є обгрунтованим.

За змістом листа банку від 23.01.2015р. у грудні 2014р. позивач звернулася до банку з приводу зясування необхідності погашення боргу за усіма продуктами банку та з приводу можливості повернення авансу за автомобіль, на що банк запропонував позивачу для повного погашення і закриття договору погасити нараховані і прострочені відсотки та комісію і розяснив, що аванс поверненню не підлягає.(а.с.10)

В наступному на звернення позивача у серпні 2015 року банк також запропонував позивачу погасити нараховані та прострочені відсотки і комісію за договором від 26.09.2013р.(а.с.11)

Згідно з п.2.8.2.6.3.1-3 Умов і правил надання банківських послуг ( далі Умов) лізингодавець має право: відмовитись від цього Договору шляхом дострокового розірвання у випадках, передбачених чинним законодавством України та статтею 2.8.2.8 цього Договору, тобто у разі настання події Дефолту, якою вважається і затримання сплати лізингоодержувачем щомісячних платежів частково або у повному обсязі щонайменше на один календарний місяць. Факт затримання сплати щомісячних платежів зі сторони позивача дійсно мав місце.

Та між тим за п.2.8.2.8.2.1-2 Умов у разі настання Події Дефолту Лізингодавець надає Лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання Події Дефолту (надалі Повідомлення про Дефолт) та повернення Предмета лізингу. У Повідомленні про Дефолт, окрім зазначеної інформації, Лізингодавець ставить вимогу про повернення заборгованості за фактичний строк користування Предметом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов'язань за цим Договором. Лізингоодержувач зобовязаний усунути Подію Дефолту негайно або незалежно від наявності повідомлення про дефолт , за вимогою Лізингодавця негайно повернути Предмет лізингу Лізингодавцю по ОСОБА_3 прийому-передачі, який підписується Сторонами. При цьому повернення Предмету лізингу в користування Лізингоодержувачу здійснюється Лізингодавцем за умови виконання Лізингоодержувачем або третьою особою усіх платежів за цим Договором, усунення усіх порушень, та сплати Лізингодавцю всіх витрат, повязаних з доставкою, зберіганням та утриманням Предмета лізингу, сплати винагороди, визначеної в статті 2.8.2.9.9 цього Договору. Згідно з п.2.8.2.8.2.3 Умов якщо Предмет лізингу не був доставленний Лізингодавцю в порядку визначеному статтею 2.8.2.8.2.2 цього Договору Лізингодавець самостійно здійснює доставку Предмета лізингу за адресою розташування свого структурного підрозділу. Витрати, повязані з доставкою Предмета лізингу покладаються на Лізингоодержувача. Лізингоодержувач зобовязаний зявитись до Лізингодавця для підписання ОСОБА_3 прийому-передачі та сплати заборгованності за цим Договором. За п. 2.8.2.8.2.4. якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання Повідомлення про Дефолт, Лізингоодержувач не усунув Подію Дефолту, Лізингоодержувач зобовязаний негайно повернути в повному обсязі Заборгованість за цим Договором та повернути Предмет лізингу, а Лізингодавець має право згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з надсиланням Лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання Договору не звільняє Лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов'язань за цим Договором.

Матеріали справи не містять доказів від ПАТ КБ «ПриватБанк» про повідомлення позивача про дефолт, про повідомлення позивача про розірвання договору і доказів своєчасного сповіщення позивача про розмір залишку заборгованості, який їй необхідно сплатити протягом 10 календарних днів.

Разом з тим, за наявним у справі розрахунком (станом на 17.10.2014р.) заборгованість по договору за час фактичного користування предметом лізингу, а саме заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу у сумі 724 грн. 62 коп., заборгованість за страховою винагородою у сумі 354 грн.17 коп. та заборгованість по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у сумі 3 грн. 97 коп. на момент ухвалення оскарженого рішення погашені не були, і внесення лізингових платежів після повернення предмету лізингу, починаючи з 17 жовтня 2014 року, позивач повністю припинила. А відтак, умови договору після вилучення автомобіля позивачем не виконувались, борг за час фактичного користування предметом лізингу повністю не погашено, та з позовом про повернення автомобіля позивач звернулася до суду майже через рік після вилучення.

А між тим, за наявною у справі заявою про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № OD00A@0000623931 від 08.11.2014р. на підставі ОСОБА_3 приймання-передачі, який є додатком № 1 до Договору, згідно з договором фінансового лізингу предмет лізингу спірний автомобіль марки «DAEWOO Nexia ND 16», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 80000,0 грн. ПАТ КБ «ПриватБанк» передав Варрар Фірас. (а.с.54-81-83) За поясненням представника банку на момент ухвалення оскарженого рішення предмет лізингу знаходився у Варрар Фірас. Вказана особа до участі у розгляді цієї справи не залучалась, тоді як ухвалене рішення впливає на його права та обовязки щодо предмету спору.

З огляду на встановлене, здійснювати захист порушеного права шляхом повернення предмета лізингу на момент ухвалення рішення у суду не було. Факт порушення відповідачем ОСОБА_4 України «Про захист прав споживача», на що вказує суд в мотивувальній частині рішення, висновків колегії суддів не спростовує.

За таких обставин, апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові з підстав зазначених в мотивувальній частині рішення.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 травня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зобовязання повернути автомобіль відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. ОСОБА_6 Сєвєрова