Ухвала суду № 63098917, 30.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7826/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Суворова В.О., Сватаненка В.І.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобовязання вчинити певні дії посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою вул. Черняховського, 33 в м. Котовську Одеської області, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 березня 2014 року.

Земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Черняховського, 31 в м. Котовську Одеської області, на якій розташований садибний (індивідуальний) житловий будинок, користується відповідачка ОСОБА_5, після смерті свого чоловіка ОСОБА_5.

Відповідач без згоди позивача та згоди міськвиконкому побудувала на межі сарай літ. «Л» за сараєм літ. «Г» та вбиральню, яка розташована на відстані менше 15 м. від вікон ОСОБА_4

У звязку із тим, що відповідач не усуває перешкоди у користуванні земельною ділянкою та не зносить самовільно побудований сарай і не переносить вбиральню, змусило звернутися до суду позивача.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, зобовязано ОСОБА_2 знести самовільно побудований сарай літ. "Л", який розташований за сараєм літ "Г", за адресою: вул. Черняховського, 31 в м. Котовську Одеської області. Зобовязано ОСОБА_2 перенести вбиральню літ "Е", розташовану на території домоволодіння №31 по вул. Черняховського в м. Котовську Одеської області на відстань 15 м від вікон житлового будинку №33 по вул. Черняховського в м. Котовську Одеської області. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 487,20 грн.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку, що розташовано за адресою вул. Черняховського, 33 в м. Котовську Одеської області, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 березня 2014 року.

Земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Черняховського, 31 в м. Котовську Одеської області, на якій розташований садибний (індивідуальний) житловий будинок, користується відповідачка ОСОБА_5, після смерті свого чоловіка ОСОБА_5

Рішенням Котовського міськрайонного суд Одеської області від 15 квітня 2013 року, яке набрало законної сили 26 квітня 2013 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково, зобовязано ОСОБА_5 знести самовільно побудований сарай літ. "Л", який розташований за сараєм літ "Г", за адресою вул. Черняховського, 31 в м. Котовську Одеської області, зобовязано ОСОБА_5 перенести вбиральню літ "Е", розташовану на території домоволодіння №31 по вул. Черняховського в м. Котовську Одеської області на відстані 15 м від вікон житлового будинку №33 по вул. Черняховського в м. Котовську Одеської області.

Постановою відділу державної виконавчої служби Котовського МРУЮ в Одеській області від 27 червня 2013 року було закінчене виконавче провадження по виконанню вказаного рішення суду на підставі п.11 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно актового запису про смерть №603 від 06 серпня 2013 року ОСОБА_6 помер, а тому видана ним довіреність на імя ОСОБА_4 на представлення його інтересів втратила чинність.

Листом відділу державної виконавчої служби Котовського МРУЮ в Одеській області №11703/03-42 від 24 вересня 2014 року вказано, що державний виконавець не може звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, оскільки у відділі державної виконавчої служби Котовського МРУЮ в Одеській області вказане виконавче провадження на виконанні не перебуває.

Таким чином, рішення Котовського міськрайонного суд Одеської області від 15 квітня 2013 року до теперішнього часу не виконане.

ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок, що розташований за адресою: вул. Черняховського, 33, м. Котовськ, Одеська область.

Проте, оскільки ОСОБА_2 рішення суду не виконала, вчиненні нею перешкоди позивачці щодо користування земельною ділянкою не усунула, виконавче провадження по виконанню вказаного рішення суду закінчене та позивачка не має можливості оскаржити рішення державного виконавця через смерть ОСОБА_6, суд обгрунтовано вважав за необхідне зобовязати відповідачку усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Котовського міськрайонного суд Одеської області від 15 квітня 2013 року встановлено, що ОСОБА_5 самовільно без отримання дозволу в установленому порядку, здійснив будівництво сараю літ. «Л» за сараєм літ. «Г».

У встановленому законом порядку реєстрацію, або дій щодо знесення самовільно побудованого сараю літ. «Л» за сараєм літ. «Г» за адресою вул. Черняховського, 31 в м. Котовську Одеської області, власником ОСОБА_5 та відповідачкою до теперішнього часу не виконані.

Згідно ДБН 360-92 ** відстань від житлового будинку до вигрібної ями повинна бути не менше ніж 15 м від вікон житлових будинків.

Судом також встановлено, що відстань від самовільно побудованої вбиральні ОСОБА_5 до житлового будинку позивача фактично становить 7 м.

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

При таких обставинах суд обгрунтовано вважав, за необхідне зобовязати відповідачку ОСОБА_2 знести вказану самочинно побудовану будівлю та перенести вбиральню на відстань 15 м від вікон житлового будинку позивача, що порушує її права, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на порушення судом прав відповідача щодо користування її власністю, необґрунтованість висновків суду та недосілдження обставин справи в судовому засіданні і як наслідок неповне зясування обставин, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставнами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.О. Суворов

ОСОБА_7