Рішення № 63098358, 24.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/3048/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Ярошенко А.Г.

Провадження № 22-ц/778/4623/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3в особі представника ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжявід 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Міське комунальне підприємство «Основаніє», про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа: МКП «Основаніє» м. Запоріжжя, про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків, який згодом уточнила.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона є власником 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачам по справі належить по 1/6 частині вищезазначеної квартири.

Загальна площа квартири 52,3 кв.м., житлова 29,7 кв.м.

Зазначала, що між нею та відповідачами постійно виникають конфлікти з приводу спільного користування квартирою. Відповідачі не приймають участі у витратах на утримання вказаної квартири, не сплачують житлово-комунальні послуги.

Враховуючи вищевикладене просила суд визнати встановити порядок користування кВ.№3 в буд. №19 по вул.. Антарктичній м. Запоріжжя між нею та відповідачами за фактичним користуванням, а саме: їй виділити кімнату №3, площею 7,2 кв.м. та кімнату №4 площею 12,9 кв.м., кухню №1, площею 6,4 кв.м., коридор №2, площею 2,8 кв.м., санвузол №5 площею 2,7 кв.м., відповідачам виділити кімнату №6, площею 9,6 кв.м., кухню №7 площею 8,3 кв.м., санвузол №8 площею 2,4 кв.м.; розділити особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг, шляхом укладення МКП «Основаніє» м. Запоріжжя з ОСОБА_3 договору найму на обслуговування приміщень, що належать ОСОБА_3 з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив з того, що кімната - №6 площею 9, 6 кв.м. являється самочинно збудовану а також приймаючи до уваги неможливість виділу часток співвласників в натурі та у зв'язку з тим, що самочинні споруди не приймаються до уваги при розрахунку, укласти окремі договори з постачальниками комунальних послуг кожному зі споживачів, та обраний позивачем спосіб захисту своїх прав законодавством не передбачений.

Проте з такими висновками суду погодитись неможна оскільки вони не відповідають нормам процесуального , матеріального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачам по справі належить по 1/6 частині вищезазначеної квартири. Загальна площа квартири 52,3 кв.м., житлова 29,7 кв.м.

Сторонами не заперечується згідно фактичного користування квартирою, ОСОБА_3 займає та у її користуванні знаходяться, кухня № 1 площею 6,4 кв.м., коридор № 2 площею 2,8 кв.м., кімната № 3 площею 7,2 кв.м. , кімната № 4 площею 12,9 кв.м., санвузол № 5 площею 2,7 кв.м., загальною площею 32,0 кв.м..

У користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знаходяться, кімната № 6 площею 9,6кв. м., кухня № 7 площею 8,3 кв.м, санвузол № 8 площею 2,4 кв.м., а всього загальною площею 20,3 кв.м.

Між сторонами існують конфліктні ситуації щодо користування квартирою та оплатою комунальних послуг.

Згідно із ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму. якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладені такої договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між свіввласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.

Поняття реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

В розглядаємій справі судом спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, у користування сторонам спору необхідно надати приміщення, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно.

Таким чином висновки суду про те, що спір виник щодо виділу часток співвласників в натурі не відповідає, обставинам справи оскільки позивач таких вимог не заявляв.

Крім того суд в порушення ст. 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, не звернувши уваги, що позивач просила суд встановити порядок користування спірною квартирою у будинку без врахування будь яких споруд які знаходяться на загальній земельній ділянці якою користуються інші співвласники по будинку.

Заперечення відповідачів з якими погодився суд першої інстанції, про те, що нібито у користуванні відповідачів є самовільне збудоване приміщення спростовуються довідкою з державного реєстру від 03.11.2016 року де зазначено, що загальна площа складає 52,3 кв.м. житлова площа 29,7 кв.м.. (а.с. 13).

Таким чином, дані державної реєстрації підтверджують дані технічної інвентаризації 2016 року та доводять загальну площу у 52.3 м. кв.,а самочинні прибудови не підтверджуються об'єктивними даними, документами га доказами наданими позивачем ( а.с. 7-10).

Тобто, суд не перевіривши обставини справи та не звернув увагу на змінені площини керувався застарілими даними від 31.03.2014 р., що і призвело до помилкових висновків які лягли в основу рішення.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що позивач як співвласник має право на надання їй у користування вищезазначеної частини спільного майна в натурі, оскілки вона відповідає її частці у праві спільної часткової власності.

Також позивач на підставі ст. 104 ЖК України вправі вимагати укладення з нею окремого договору найму, так як жила площа, що припадає на нею відповідає її частці та являється ізольованим.

Таким чином судова колегія вважає, що суд, позбавляючи позивача найважливішого конституційного права на житло не навів переконливих доказів та дав неналежну правову оцінку встановленим фактам.

Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду скасовує та ухвалює нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В порядку статті 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати за рахунок відповідачів на користь позивача по сплаті судового збору за подачу позову 556,72 грн., апеляційної скарги 606,34 грн. а всього 1163 грн., з кожного по 581 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Міське комунальне підприємство «Основаніє», про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків задовольнити.

Встановити порядок користування квартирою № 3 будинку № 19 по вул. Антарктичній у м. Запоріжжя, між співвласниками на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, згідно фактичного користування а саме :

ОСОБА_3 : кухня № 1 площею 6,4 кв.м., коридор № 2 площею 2,8 кв.м., кімната № 3 площею 7,2 кв.м. , кімната № 4 площею 12,9 кв.м., санвузол № 5 площею 2,7 кв.м., загальною площею 32,0 кв.м..

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 : кімната № 6 площею 9,6кв. м., кухня № 7 площею 8,3 кв.м, санвузол № 8 площею 2,4 кв.м., а всього загальною площею 20,3 кв.м.

Розділити особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг по утриманню квартири АДРЕСА_2, шляхом укладання Міське комунальне підприємство «Основаніє» м. Запоріжжя з ОСОБА_3 окремого договору найму на обслуговування приміщень з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1163 грн., з кожного по 581 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: