Ухвала суду № 63096546, 01.12.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5478/15-ц

Провадження № 2/500/720/16

У Х В А Л А

01 грудня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді: Бальжик О.І.

при секретарі: Івановій Ю.П.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі клопотання відповідача ОСОБА_2 про визначення норми матеріального закону, який регулює спірні правовідносини, характеру спірних правовідносин та змісту правової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом комунального підприємства «Житсервіс-2» (далі КП «Житсервіс-2») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та позовом ОСОБА_2 до КП «Житсервіс-2» про визнання відсутності укладеного письмового договору на надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, визнання відсутності права вимоги, визнання відсутності належного тарифного рішення, визнання недійним платіжного документу, визнання дій неправомірними в частині нарахування платежів, визнання недійсною заборгованість та зобовязання списати заборгованість.

30.11.2016 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про визначення норми матеріального закону, який регулює спірні правовідносини, характеру спірних правовідносин та змісту правової вимоги.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року за №1402-VІІІ правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 160 ЦПК України під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обовязків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та обєктивного зясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого зясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

Частина перша статті 176 ЦПК України визначає, що після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною першою статті 177 ЦПК України передбачено, що суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

За змістом пунктів 3, 4 частини першої статті 214 ЦПК України вирішення таких питань як: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, суд вирішує під час ухвалення рішення.

Отже, будь-який (цивільний, кримінальний, господарський та адміністративний) процес це встановлена нормами процесуального права форма діяльності судів, яка спрямована на захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів субєктів.

Такий процес здійснюється у певній логічній послідовності, за стадіями процесу, які за певними винятками у кожному виді процесу, є такими: порушення провадження у справі; розгляд справи по суті і прийняття рішення; перевірка законності та обґрунтованості рішення (у разі необхідності); виконання рішення.

Відтак, враховуючи, що вирішення заявлених відповідачем питань до початку розгляду справи по суті не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством, суд дійшов до висновку про те, що клопотання відповідача є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.111, ч.7 ст.130, 168 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про визначення норми матеріального закону, який регулює спірні правовідносини, характеру спірних правовідносин та змісту правової вимоги, - відмовити.

Розяснити положення ст.168 ЦПК України, згідно з якими ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_3