Рішення № 63095994, 30.11.2016, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/520/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання - Шеремет Ю.Є.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Торгівельна фірма "Агро-Діло" про розірвання договорів суборенди та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є орендарем земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району на підставі договору оренди з Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області від 28 жовтня 2013 року. З 31 жовтня 2014 року земельні ділянки нею було передано в суборенду ТОВ "АТФ "Агро-Діло" на строк, що відповідає строку дії договору оренди. Зазначає, що суборендар не дотримав умов договору щодо збереження стану об"єкта оренди, оскільки використовує земельні ділянки у спосіб, що приводить до погіршення їх якості, а саме: допустив погіршення екологічного стану грунтів через зниження вмісту гумусу, поживних елементів, не дотримується системи сівозмін, що є суттєвими обставинами, які унеможливлюють досягнення мети договору суборенди, на що вона не розраховувала при його укладанні. Крім того, зазначені порушення відповідачем умов договору є істотними та можуть привести до позбавлення її права на оренду земельних ділянок орендодавцем. Посилаючись на викладені обставини, просить розірвати договори суборенди земельних ділянок, укладені із відповідачем та зобов"язати останнього повернути земельні ділянки їй у користування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилалася на невиконання відповідачем зобов"язань щодо збереження стану об"єкта оренди за всіма чотирма договорами суборенди від 31 жовтня 2014 року, про що свідчить погіршення стану грунту, його структури та якісних показників, що підтверджено висновком Миколаївської філії ДУ "Держгрунтохорона" від 02.09.2016 року, та є істотним порушення умов договору.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, подала письмове заперечення (Т.1 а.с.93-98), ствердила, що при здійсненні господарської діяльності підприємство на суборендованих землях вживає всіх заходів для забезпечення охорони земель, підвищення родючості грунтів відповідно до вимог земельного та природоохоронного законодавства України, зокрема внесено необхідну кількість добрив, дотримано систему сівозмін, встановлено сучасну систему зрошення, до того ж має місце збільшення врожайності. Вказує на сумнівність результатів агротехнічного обстеження з огляду на порушення порядку відбору проб грунту за ДСТУ. Вважає, що даний позов є наслідком бажання позивачки у будь-який спосіб вилучити земельні ділянки з їх добросовісного користування.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2013 року між Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області та гр.ОСОБА_3 укладено чотири договори оренди землі, згідно яких остання отримала у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані у межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, кадастровими номерами 4825783900:21:000:0136 загальною площею 210,6045 га. (Т.1 а.с.41-45), 4825783900:21:000:0133 загальною площею 27,4359 га. (Т.1 а.с.47-51), 4825783900:21:000:0135 загальною площею 200,0872 га. (Т.1 а.с.53-57), 4825783900:21:000:0137 загальною площею 141,7996 га. (Т.1 а.с.59-63).

08 жовтня 2014 року до вказаних договорів оренди було укладено додаткові угоди про внесення змін, в тому числі й щодо надання орендареві права передавати земельну ділянку або її частину у суборенду без зміни цільового призначення (Т.1 а.с.46, 52, 58, 64).

Договори оренди від 28.10.2013 року та додаткові угоди до них пройшли державну реєстрацію, про що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи та підтверджено витягами з реєстру (Т.1 а.с. 65, 66, 67, 68, 69, 70,71,71).

31 жовтня 2014 року ОСОБА_3 уклала із ТОВ "Агро-Торгівельна фірма "Агро-Діло" чотири договори суборенди з ідентичними умовами, згідно яких передала останньому у суборенду вище зазначені земельні ділянки строком на 48 років для виробництва сільськогосподарської продукції (Т.1 а.с.25-28, 29-32, 33-36, 37-40).

Пунктом 16 Договорів визначено, що умовами збереження стану об"єкта оренди є використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором суборенди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов"язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.35 Договору).

Розірвання договору суборенди землі в односторонньому порядку не допускається (п.36 Договору).

Після припинення дії договору Суборендар повертає Орендареві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в суборенду. Орендар у разі погіршення корисних властивостей суборендованої земельної ділянки, пов"язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами (п.20 Договору).

У травні 2016 року ОСОБА_3 повідомила ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" про свій намір розірвати договори суборенди земельних ділянок з підстави не сплати орендної плати безпосередньо орендарю (Т.1 а.с.99-100).

У відповідь за вих.№173 від 31.05.2016 року ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" повідомило, що орендну плату вносить у повному обсязі та вчасно на рахунок орендодавця, тобто ГУ Держземагенства у Миколаївській області, а тому підстав для дострокового розірвання договорів немає (Т.1 а.с.101-102).

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача з вимогою надати інформацію щодо вжиття заходів підвищення, охорони родючості ґрунтів, охорони земель при здійсненні господарської діяльності на суборендованих землях (Т.1 а.с.104).

У відповідь за вих.№224 від 14.07.2016 року ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" надало інформацію про вжиті заходи (Т.1 а.с.105).

Згідно висновку щодо агрохімічного обстеження ґрунтів Миколаївської філії ДУ "Держгрунтохорона" від 02.09.2016 року на суборендованих земельних ділянках у порівнянні з даними обстеження тих же ділянок у 2014 році загалом відбулися зміни агрохімічного стану ґрунтового покриву і як слідство змінилась родючість. Зміни несуть негативний характер. Найбільше і найсуттєвіше знизився вміст гумусу та рухомого фосфору, а вміст забруднювачів навпаки збільшився. Такі кількісні зміни, слід вважати суттєвими і у майбутньому, без відповідних агротехнічних заходів (сівозміни, внесення добрив тощо) слід очікувати на подальшу деградацію ґрунтового покриву. Зокрема, прогнозовано зниження врожайності на обстежених землях. (Т.1 а.с.12-14). Даний висновок складений за даними показників стану ґрунту та середньозважених величин за роками обстежень по кожній земельній ділянці згідно агротехнічних паспортів станом на серпень 2016 року (Т.1 а.с.15,16,17,18).

У подальшому, 09 серпня 2016 року ОСОБА_3 попередила відповідача про невиконання обов"язків за договором суборенди в частині умов збереження земель та надання інформації про усунення порушень (Т.1. а.с.107).

У відповідь за вих.283/1 від 13.09.2016 р. ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" повідомила про необґрунтованість вимог та дотримання вимог законодавства у даному питанні (Т.1 а.с.108-109).

10 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (із змінами і доповненнями) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (ст.25 Закону).

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст..ст.24,25 Закону, умовами Договору (ст.36 Закону).

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-IV (із змінами та доповненнями) власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов"язані проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.

Згідно ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов"язані підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

У ст.651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на вище зазначений висновок від 02.09.2016 року Миколаївської філії ДУ "Держгрунтохорона".

Разом з тим, вказаний висновок не доводить вини відповідача у порушенні умов договору виходячи з наступного.

Так, згідно ДСТУ 4287:2004 (Якість ґрунту. Відбирання проб), затв. наказом Держспоживстандарту України від 30 квітня 2004 року №86

п.3.3.Вибір картографічної основи для відібрання проб залежить від виду обстежування. У разі агрохімічному обстежування картографічною основою є план землекористування земельною ділянкою з нанесеними на нього елементами внутрішньогосподарського землевпорядкування і межами ґрунтових виділів.

п.3.7.Місце відбирання проби у разі обстежування грунтового, агрохімічного та на загальну забрудненість повинне бути точно прив"язано до об"єктів картографічної основи та ідентифіковано на місцевості в системі географічних координат для того, щоб забезпечити можливість повторного знаходження.

Допитаний в судовому засіданні експерт Миколаївської філії ДУ "Держгрунтохорона" ОСОБА_4 суду показав, що у серпні 2016 року на замовлення ОСОБА_3 позачергово проводив відбір зразків на чотирьох земельних ділянках Снігурівського району, на які вказав представник замовника. Відбір зразків проводився без участі землекористувача. Проби відбиралися на умовно сегментованих ділянках поля, потім їх порівняли із показниками стану ґрунту, які були станом на серпень 2014 року та виявлено погіршення показників. За результатами обстеження ним було складено висновок за підписом директора установи. Показники стану ґрунту мають сезонне значення, так само як і періодичність внесення добрив. Компенсувати виніс поживних речовин із ґрунту можливо за рахунок внесення мінеральних та органічних добрив. Стан земельних ділянок не перешкоджає використанню їх за призначенням.

Суду не представлено жодного доказу про те, що проби по кожній земельній ділянці відбиралися із прив"язкою до конкретних координат, не надано відповідних актів про відбір проб за підписом в т.ч. і землекористувача.

Від призначення у справі судово агротехнічної, екологічної експертизи для встановлення обставин зничення родючості грунтів та причин зниження сторони у судовому засіданні відмовилися.

Крім того, висновок експерта від 02.09.2016 року місить припущення про відсутність у землекористувача системи сівозміни та агрохімічних обстежень.

Однак, відповідно до даних бухгалтерського обліку за даними рахунку 2311 за січень 2012 - червень 2015 р., за 01.07.2015 -07.11.2016 року та оборотно-сальдовими відомостями за вказаний період (Т.1 а.с.111, 112-113, 114,115), актів використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин та насіння (Т.2 а.с. 83-93), довідки про внесення добрив (Т.1 а.с.116) на підвищення родючості ґрунтів підприємством вживалися заходи внесення добрив на орендовані землі та встановлено сучасні зрошувальні системи (Т.1 а.с.117-239).

Також, як видно з довідки №361 від 10.11.2016 року ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" у 2015-2016 роках зафіксовано підвищення врожайності на вказаних землях (Т.2 а.с.2), що підтверджено також і даними загального статистичного звіту форма №29-сr на 01 грудня 2015 року (Т.2 а.с.3-10). При цьому, має місце зміна висівання сільгоспкультур, зокрема цукровий буряк у 2015 році був засіяний лише на одному полі. На 2016-2018 роки підприємством розроблено план посіву культур на спірних землях (Т.2 а.с.103).

За даними результату агрохімічного аналізу зразків грунту від 05 листопада 2015 року, оцінку яких проведено Державним підприємством "Проектно-технологічне бюро", ТОВ АТФ "Агро-Діло" надано рекомендації стосовно складу добрив, якими необхідно забезпечити грунти (Т.2 а.с.93-100).

Згідно висновків лабораторних досліджень ТОВ "Науково-виробнича компанія "Ірлен" обстежені грунти відносяться до чорноземів південних важкосуглинкових і за визначеними показниками повністю відповідають оптимальним параметрам показників родючості грунтів згідно ДСТУ 4362:2004 Якість ґрунту (Т.2 а.с.28-78). Зав.лабораторії листом від 21.11.2016 року (Т.2 а.с.79) роз"яснив, що гумус є регульованим показником, діяльність людини не завжди являється причиною зменшення рівня гумусу, тому дуже важко відслідкувати тенденцію зміни його балансу, так як цей показник залежить від створення найоптимальніших умов всіх гумусоутворюючих факторів (клімат, кислотність грунту, повітряно-водний режим, гранулометричний склад грунту, мікробіота грунту, рослинні рештка та ін.).

Стосовно природного зменшення поживних речовин у грунті за вирощування сільськогосподарських культур з наукової точки зору надано роз"яснення кандидатом сільськогосподарських наук, доцентом кафедри Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" ОСОБА_5 (Т.2 а.с.80-81).

Також, з показань експерта ОСОБА_4 встановлено, що в останнє зразок грунту із спірних земель Миколаївської філії ДУ "Держгрунтохорона" бралося для дослідження у серпні 2014 року, й саме з результатами дослідження цього зразку здійснювалося порівняння показників, а договір із суборендарем було укладено 31 жовтня 2014 року.

Таким чином, не є доведеним, що саме у зв"язку з невиконанням обов"язків відповідачем за договором суборенди мало місце зниження вмісту гумусу станом на серпень 2016 року на спірних земельних ділянках та що таке зниження завдало істотної невідворотної шкоди позивачеві.

Враховуючи вище зазначене, підстав для розірвання договорів суборенди земельних ділянок й повернення їх у користування ОСОБА_3 немає, а тому у задоволенні позовних вимог їй слід відмовити.

Суд розподіляє судові витрати згідно ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Торгівельна фірма "Агро-Діло" про розірвання договорів суборенди та повернення земельних ділянок, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його прогошення.

СУДДЯ