Рішення № 63093107, 28.11.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3203/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2977/16Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Пікуля В.П., Прядкіної О.В.

При секретарі : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення процентів на банківський вклад і трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2016 рокупозовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення процентів на банківський вклад і трьох процентів річних задоволено частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" нарахувати та видати ОСОБА_2проценти на суму 75 212,96 доларів США в сумі 3 154,28 доларів США, зменшеному на суму утриманих податків згідно діючому законодавству України, стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на користь ОСОБА_23% річних в сумі 1 323,48 доларів США, всього 4 477,76 доларів США.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на користь ОСОБА_2витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 139,29 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сбербанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 25.11.2013 року між ОСОБА_2 та АТ «Сбербанк Росії» (правонаступник ПАТ «Сбербанк») укладено договір №263/212/534624 про відкриття Депозитного Рахунку (вклад «Традиційний») в рамках Договору щодо банківського обслуговування, відповідно до умов якого позивач вніс на депозитний рахунок суму вкладу 70 409,05 доларів США під 7,15% річних, з терміном повернення вкладу 27.11.2014 року.

27.11.2014 року депозитні кошти в сумі 70 409,05 доларів США разом з нарахованими відсотками в сумі 4803,91 доларів США були перераховані в звязку із спливом строку розміщення вкладу на поточний рахунок вкладника №26201027076356, який було відкрито в банку на підставі договору банківського мультивалютного рахунку від 21.11.2011р. №26201027076356/980/Р.

Про отримання всієї суми вкладу та нарахованих відсотків позивач повідомив банк завчасно, проте листом від 27.11.2014 року №164/7/63-4 йому відмовлено у видачі всіх належних коштів та обмежено видачу еквівалентом 15 000 грн. на добу.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 19.01.2015 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Сбербанк Росії» про повернення депозиту задоволено повністю.

Визнано відмову ПАТ «Сбербанк Росії» в поверненні ОСОБА_2 готівкових коштів в іноземній валюті в сумі 75212,96 доларів США в повному обсязі в порядку, передбаченому укладеними між ОСОБА_2 та банком договорами, незаконною та зобов'язано ПАТ «Сбербанк Росії» видати ОСОБА_2 суму вкладу та нарахованих відсотків в розмірі 75212,96 доларів США в іноземній валюті в повному обсязі однією сумою через касу банку.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 23.03.2015 року вказане рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.07.2015 року рішення Апеляційного суду Полтавської області скасовано, залишено в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2015 року, виключено з його резолютивної частини вказівку на порядок виконання рішення щодо стягнення грошових коштів однією сумою через касу банку.

В період з 23.03.2015 року по 11.09.2015 року позивач отримував свій вклад в банку в порядку, встановленому Постановою Правління НБУ від 29.08.2014 р. №540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошво-кредитних та валютних ринків України», що підтверджується наданими виписками по рахунку.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що оскільки банк не виплатив всю суму депозитних коштів одночасно, він вимушений був протягом декількох місяців знімати свої кошти кожного дня частинами. При цьому, банк продовжував безкоштовно користуватися його депозитними коштами протягом з 27.11.2014 року по 11.09.2015, хоча мав би нараховувати відсотки у розмірі, передбаченому умовами договору. У звязку з чим просив стягнути не нараховані відсотки за користування коштами в сумі 3 154,28 доларів США, в порядку ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 1 323,48 доларів США та судовий збір.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт прострочення виконання грошового зобовязання банком та стягнув з нього до дня фактичного повернення коштів вкладнику як відсотки, встановлені умовами договору, так і 3% річних.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з вказаними висновками місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За положеннями ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно із ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Вірно зазначивши норми матеріального права та встановивши підстави для відповідальності відповідача за неналежне виконання зобовязань, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про нарахування банком відсотків за користування депозитними коштами в розмірі, встановленими умовами договору та безпідставно прийняв до уваги здійснений самим позивачем розрахунок, виходячи зі ставки 7,15% річних, та не звернув увагу, що після закінчення строку дії депозитного договору, кошти разом з нарахованими відсотками були переведені на поточний рахунок (вклад на вимогу).

При цьому, поза увагою суду першої інстанції було залишено те, що за умовами договору після закінчення дії договору (вкладу) (27.11.2014 р.) повернення останнього здійснюється банком у безготівковій формі шляхом перерахування суми вкладу та нарахованих за користування вкладом процентів на поточний рахунок клієнта. Сам вклад та проценти за ним зберігаються банком на поточному рахунку до моменту їх витребування клієнтом.

Наведене свідчить, що після закінчення дії депозитного договору (пролонгація якого не була передбачена) правовідносини між сторонами трансформувались в охоронні, які в свою чергу, містять обовязки відшкодувати заподіяні збитки в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ при розгляді справи №6-1891цс15, закінчення строку дії договору банківського вкладу в разі невиконання зобовязань не припиняє зобовязальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обовязок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.

При цьому згідно із ч.2 ст. 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Розділом 3.2 статуту ПАТ «Сбербанк» встановлено, що за користування вкладом на вимогу банк зобовязується сплачувати клієнту проценти за ставкою, яка визначається банком щоденно, та залежить від суми залишку на вкладному рахунку на умовах, передбачених договором.

Згідно довідки ПАТ «Сбербанк» розмір процентної ставки за вкладом на вимогу для фізичних осіб в доларах США в ПАТ «Сбербанк» в період з 27.11.2014 року по 10.09.2015 року становив за вкладами від 200 доларів США 4,5% річних.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за користування коштами з моменту закінчення депозитного вкладу та переведення їх на поточний рахунок - 27.11.2014 року по момент фактичної їх виплати 11.09.2015 року, банк має сплатити кошти вкладнику виходячи зі ставки, встановленої для вкладів на вимогу в розмірі 4,5% річних, що становить 1985,21 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просив стягнути 3% річних в сумі 1323,48 доларів США.

Проте, беручи до уваги саму правову природу трьох процентів річних, передбачених ст.625 ЦК, як особливої міри відповідальності, стягнення останніх відбувається виключно в національній валюті Україні, про стягнення якої позивачем відповідної вимоги не заявлено.

Наведені обставини свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції, а відтак судове рішення як постановлене з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2016 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення процентів на банківський вклад і трьох процентів річних задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" нарахувати та видати ОСОБА_2проценти на суму 75 212,96 доларів США в сумі 1985,21 доларів США, без урахування утриманих податків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на користь ОСОБА_2судовий збір в сумі 504,70 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І : /підписи/

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1