Постанова № 63091977, 30.11.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/6189/16-а

провадження № 2-а/361/467/16

30.11.2016

Постанова

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши у приміщенні Броварського міськрайонного суду в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно має право на пільги встановлені законодавством.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2015 року, яка набрала законної сили, зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії по інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із заробітної плати в сумі 449,98 крб. одержаної за роботу в зоні відчуження в м. Чорнобиль у період з 13 по 14 листопада 1986 року, починаючи з 26 лютого 2015 року, з урахуванням вже проведених виплат.

Місячний розмір виплаченої пенсії позивача склав 10 740,00 грн.

Позивач звернувся до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою від 23 вересня 2016 року про здійснення перерахунку його пенсії, виходячи із заробітної плати за роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС без обмеження розміру пенсії починаючи з 01 квітня 2016 року.

Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії мотивуючи тим, що пенсія виплачується згідно норм чинного законодавства в розмірі 10 740,00 грн. Підстави для її перерахунку відсутні.

Вважає відмову відповідача неправомірною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист.

Посилаючись на вищевказане, позивач просив суд: визнати дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо обмеження розміру пенсії неправомірними; зобов'язати відповідача, починаючи з 01 квітня 2016 року провести позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже проведених виплат.

28 листопада 2016 року до суду надійшло заперечення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на адміністративний позов, в якому відповідач зазначав, що відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн. Посилаючись на вищевказане, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), про що свідчить посвідчення НОМЕР_1, видане 18 квітня 1996 року та вкладка до посвідчення № 077341.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2015 року, яка набрала законної сили, зобов'язано відповідача провести позивачу ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із заробітної плати в сумі 449,98 крб. одержаної за роботу в зоні відчуження в м. Чорнобиль у період з 13 по 14 листопада 1986 року, починаючи з 26 лютого 2015 року, з урахуванням вже проведених виплат.

Місячний розмір виплаченої пенсії позивача склав 10 740,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про здійснення перерахунку його пенсії, виходячи із заробітної плати за роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС без обмеження розміру пенсії.

Листом № 540/Г-01 від 22 вересня 2016 року відповідач Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу ОСОБА_1 в перерахунку пенсії мотивуючи тим, що пенсія виплачується згідно норм чинного законодавства в розмірі 10 740,00 грн. Підстави для її перерахунку відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтями 21 та 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та має пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Ч.3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з вимогами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Згідно з приписами частини першої статті 58 Основного Закону України, закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують особи. Конституція України має вищу юридичну силу, нормативно-правові акти повинні відповідати їй.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (абзаци перший і другий пункту 5 мотивувальної частини вказаного Рішення). Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності тільки за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи (абзац другий пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2000 КСУ від 19 квітня 2000 року). Мета принципу незворотності - блокувати ущемлення прав і свобод людини з боку держави. Така направленість тлумачення цього принципу робить його однією з важливих гарантій захисту від свавілля з боку влади, безпеки людини як громадянина, довіри до державних інституцій. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави.

З огляду на вищевикладене, суд вважає дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1, яка була призначена та виплачувалась в розмірі, що перевищував максимальний, неправомірними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно із ч 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також, з метою захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням вказаної вище суми, суд вважає необхідним зобов'язати Броварське об'єднане управління ПФУ Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому недоотриману суму пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 99, 100, 159 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.

Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 квітня 2016 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже проведених виплат.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сердинський В. С.