Справа № 360/1438/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.,
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ірпінь Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
В серпні 2016 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час дорожньо-транспортної пригоди загинув її батько ОСОБА_2, який працював фахівцем господарського підрозділу по теплопостачанню у відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаївський агротехнічний коледж».
Згідно актів форми Н-5 і Н-1, затверджених 20 серпня 2015 року, смерть її батька визнана нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом.
Оскільки до нещасного випадку вони з батьком проживали разом однією сім'єю, то вона (позивачка) звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової допомоги в зв'язку зі смертю батька, однак, відповідач листом від 16 червня 2016 року повідомив її про відмову у виплаті допомоги на тій підставі, що вона не відноситься до осіб, які мають право на таку допомогу, з наданих нею документів не вбачається те, що вона спільно проживала та була пов'язана спільним побутом із загиблим батьком.
Вважала такі дії відповідача неправомірними, так як вона з народження проживала разом з батьком однією сім'єю в належному йому будинку АДРЕСА_1, де й була зареєстрована. Батько був зареєстрований в будинку АДРЕСА_2, але там не проживав, так як той будинок давно був в аварійному стані.
Тому просила визнати дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ірпінь Київської області щодо відмови їй в призначенні та виплаті одноразової допомоги в зв'язку зі смертю батька протиправними та зобов'язати відповідача призначити їй та виплатити вказану одноразову допомогу у розмірі 179 986,99 грн., що становить п'ятирічний заробіток потерпілого.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 позов підтримали і викладене підтвердили.
Представник відповідача Семенченко І.Р. в судовому засіданні позов не визнала, дії відділення вважала правомірними.
Вислухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивачки ОСОБА_2, який працював фахівцем господарського підрозділу по теплопостачанню у відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаївський агротехнічний коледж», під час дорожньо-транспортної пригоди загинув (6-16).
Згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1, затверджених 20 серпня 2015 року, нещасний випадок, який стався ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_2, пов'язаний з виробництвом (а.с.8-16).
Позивачка звернулася до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ірпінь Київської області із заявою про виплату їй одноразової допомоги в зв'язку зі смертю батька, однак, відповідач листом від 16 червня 2016 року фактично відмовив їй в цьому, посилаючись на те, що відсутні підстави для визнання її (позивачки) членом сім'ї ОСОБА_2, так як нею не надано документів про спільне проживання з батьком однією сім'єю (а.с.17).
Відповідно до ч.7 ст.34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції, яка діяла на час настання нещасного випадку, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Відповідно до ч.2,4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.5,24,25,38,39,40,45,46) та що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, батько позивачки ОСОБА_2 до дня смерті проживав однією сім'єю разом зі своєю дочкою - позивачкою по справі ОСОБА_1 в належному йому будинку АДРЕСА_1, де зареєстрованою була лише позивачка - з 19 листопада 2011 року, яка фактично проживала там з дня народження, а батько був зареєстрований в будинку АДРЕСА_2, але там ніколи не проживав, так як той будинок на протязі близько тридцяти років перебував в аварійному стані. Вони разом вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
При цьому суд не приймає до уваги зазначення в довідці Пилиповицької сільської ради від 20 січня 2016 року відомостей про те, що ОСОБА_2 не тільки був зареєстрований, але й проживав АДРЕСА_2, оскільки, це суперечить зібраним по справі іншим доказам, до того ж, як вбачається з виданих в послідуючому довідок Пилиповицької сільської ради від 11 березня 2016 року та 25 серпня 2016 року такі відомості були вказані помилково.
Оскільки батько позивачки помер внаслідок нещасного випадку на виробництві і вони разом проживали однією сім'єю до самої його смерті, то суд вважає, що позивачка має право на отримання від відповідача одноразової допомоги як член сім'ї потерпілого відповідно до вищезазначених положень ч.7 ст.34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті такої допомоги є неправомірними.
За таких обставин, приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, визнати дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ірпінь Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової допомоги в зв'язку зі смертю батька ОСОБА_2 протиправними, зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачці вказану одноразову допомогу відповідно до ч.7 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», в редакції, що діяла на час настання нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі п'ятирічної заробітної плати потерпілого.
Так як розрахунок розміру допомоги не входить до компетенції суду, то в цій частині суд визнає за необхідне в позові відмовити.
Керуючись ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.3 Сімейного Кодексу України, ст. 11, 159-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ірпінь Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ірпінь Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової допомоги в зв'язку зі смертю батька ОСОБА_2 протиправними.
Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ірпінь Київської області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу в зв'язку зі смертю батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідно до ч.7 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», в редакції, що діяла на час настання нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі п'ятирічної заробітної плати потерпілого.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Головуючий-суддяА.Міланіч
Судове рішення № 63091911, Бородянський районний суд Київської області було прийнято 01.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/1438/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: