Постанова № 63091035, 01.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11854/16-п Провадження № 33/773/452/16 Суддя в 1 інстанції: Покидюк В. М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2016 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Білоуса В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, вчителя ЗОШ №1, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним за те, що 06 вересня 2016 року о 17 год 33 хв на пр.-ті Волі м. Луцька він керував автомобілем «Сузукі», д.р.н. НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9(а) Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Посилається на те, що висновки суду, які ґрунтуються на акті медичного огляду № 3434 від 06.09.2016 року, не відповідають дійсності. Стверджує, що в акті обстеження він не підписувався і технічним засобом Alkotest 6510 його ніхто не перевіряв. Просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів її незаконності та закрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав апеляцію в повному обсязі, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розгляд справи провів відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, а саме допитав у судовому засіданні особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевірив наявні у справі письмові докази у їх сукупності на основі їх всебічного, повного та об'єктивного дослідження та дійшов правильного висновку, що 06 вересня 2016 року о 17 год 33 хв на пр.-ті Волі м. Луцька ОСОБА_3 керував автомобілем «Сузукі», д.р.н. НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тобто про наявність у його діях є складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такі висновки суду підтверджуються іншими зібраними у справі доказами.

Матеріалами справи стверджується, що у суді першої інстанції ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що перебував під впливом лікарських препаратів.

Однак такі показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема з актом медичного огляду № 3434 від 06.09.2016 року, згідно якого ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Тому будь-які зауваження апелянта щодо належності і допустимості вказаного доказу до уваги апеляційним судом не приймаються.

Винуватість ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також об'єктивно підтверджується такими матеріалами справи, як протоколом про адміністративне правопорушення № 456996 від 06.09.2016 року (а.с.1) та висновком щодо медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.2).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про порушення водієм ОСОБА_3 пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є правильними.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу ближче до мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П.Борсук