Ухвала суду № 63090620, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/19788/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Донця О.Є. Мороза В.Ф.при секретарі -Гуловій О.І.за участю представників:позивача - ОСОБА_5 відповідача - Літвінов С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргоюОСОБА_7наухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 рокуу справі№ 826/23650/15за позовомОСОБА_7доФонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировичапровизнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 звернулась з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_7 та ПАТ «Дельта Банк» від 11 лютого 2015 року №007-28614-110215, та застосування наслідків недійсності правочину.

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_7 та ПАТ «Дельта Банк» від 11 лютого 2015 року № 007-28614-110215, та застосування наслідків недійсності правочину.

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб матеріальну та моральну шкоду в розмірі 181 200, 98 грн., завдану протиправним рішенням та протиправними діями Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які призвели до позбавлення права власності ОСОБА_7 на грошові кошти, що знаходились на банківських рахунках в ПАТ «Дельта Банк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» від 11 лютого 2015 року № 007-28614-110215, та застосування наслідків недійсності правочину. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В., оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» від 11 лютого 2015 року №007-28614-110215, та застосування наслідків недійсності правочину. У решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними та скасування рішення - до набрання чинності судовим рішенням у справі за конституційним поданням Верховного Суду України від 08 липня 2015 року №201-2157/0/8-15 до Конституційного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст. ст. 21, 22, ч. ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції України.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, ОСОБА_7 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки питання конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» буде предметом розгляду в Конституційному Суді України, а питання законності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має суттєве значення для правильного та об'єктивного розгляду даної справи, тому є необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст. ст. 21, 22, ч. ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції України.

Однак, колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

В силу частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як встановлено апеляційним судом, до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначений Закон є чинним та діє на теперішній час.

Згідно із частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на спірні правовідносини не вплине.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи до цього суду для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: