Ухвала суду № 63090568, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/30467/16

Суддя Вищого адміністративного суду України М.М. Заїка, перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати останнього вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що визначним критерієм для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до вимог статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» є визначення поліцейському інвалідності внаслідок травми отриманої під час виконання ним службових обов'язків саме в органах поліції, а не взагалі в органах внутрішніх справ.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо складення висновку від 2 серпня 2016 року про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове, апеляційний суд зазначив наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначеному Міністерством внутрішніх справ України наказом №4 від 11 січня 2016 року днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Разом з тим, згідно пункту 3 розділу 3 вказаного Порядку заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Тому відповідачем протиправно відмовлено у призначенні спірної соціальної виплати відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивачу, якому 3 лютого 2016 року визначено ІІІ групу інвалідності через отримане 23 липня 2014 року поранення під час проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків в зоні АТО та звільненого 22 грудня 2015 року з органів Головного управління Національної поліції в Чернігівській області

У поданій касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив та не дав відповідної оцінки тому, що нещасний випадок, який став підставою для визначення інвалідності, трапився з позивачем під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, а не під час служби в поліції.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Обставини, що зазначені позивачем у касаційній скарзі, судом попередньої інстанції досліджувалися та перевірялися з наданням їм належної правової оцінки.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки відповідач не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 211, 214 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка