Ухвала суду № 63090564, 25.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 листопада 2016 року м. Київ К/800/31372/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України за участю Вищої ради юстиції про визнання протиправними дій, визнання відсутності компетенції,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року ОСОБА_1 розглянуто і задоволено клопотання старшого слідчого відділу Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Єльцова А.В про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 18 квітня 2014 року відносно ОСОБА_3, який підозрювався у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною другою статті 294 Кримінального кодексу України.

05 грудня 2014 року заступник Генерального прокурора України Бачун О.В. звернувся до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) із заявою про проведення спеціальної перевірки судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в України", необхідність проведення якої була вмотивована відсутністю реального обґрунтування виняткової необхідності застосування тримання під вартою як запобіжного заходу у зазначеній справі.

За наслідками розгляду даної заяви Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів загальної юрисдикції складено висновок від 22 квітня 2015 року № 20/02-15, в якому визнано в діях судді ОСОБА_1 наявність ознак порушення присяги судді та направлено висновок з матеріалами перевірки до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.

05 листопада 2015 року Вищою радою юстиції прийнято рішення № 819/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з посади за порушення присяги".

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року у справі №800/437/15 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним і скасування рішення (висновку), визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Вищої ради юстиції від 05 листопада 2015 року №819/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з посади за порушення присяги судді.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України щодо звернення до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції з заявою від 05.12.2014 р. №05/1/1-114 вих-14 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" відносно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо звернення до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції з заявою від 05.12.2014 р. №05/1/1-114 вих-14 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" відносно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 та ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні даного позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи зі змісту повноважень прокуратури, визначених Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ щодо нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, звертаючись до ТСК із заявою щодо перевірки судді ОСОБА_1 у зв'язку із винесенням нею ухвали від 19 лютого 2014 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, прокурор Генеральної прокуратури України Бачун О.В. діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 12 липня 2016 року, якою скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року та постановлено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 5 листопада 2015 року № 819/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з посади за порушення присяги судді.

Зазначене узгоджується з приписами частини першої статті 72 та статті 244-2 КАС України.

Крім того, саме прийняття рішення від 05 листопада 2015 року № 819/0/15-15 Вищою радою юстиції породжує для позивача зміну прав та обов'язків, а не заява Генеральної прокуратури України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що позовна вимога про визнання компетенції відповідає пункту 6 частини четвертої статті 105 КАС України, а підстав для застосування частини першої статті 72 КАС України щодо визнання правомірності дій прокурора немає.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, визнання відсутності компетенції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак