Ухвала суду № 63090439, 24.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 листопада 2016 року м. Київ К/800/31598/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у справі за його позовом до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - Кремінського РВДВС ГТУЮ в Луганській області) про визнання протиправними дії державного виконавця та зобов'язання повернути вилучений автомобіль,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії старшого державного виконавця Кремінського РВДВС ГТУЮ в Луганській області щодо винесенню постанови від 25 лютого 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відносно автомобіля ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_2, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 від 9 грудня 2008 року, зареєстрованого за ОСОБА_1, та притягнутого державним виконавцем як боржника по постанові ВМІ № 159285 від 2 березня 2013 року УДАІ про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 850 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що через халатність відповідача було порушено його право на користування автомобілем, а тому зобов'язання повернути його є законним.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

За правилами частини першої статті 18 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника.

Як свідчать фактичні обставини справи, встановлені судами, державний виконавець приймаючи рішення про арешт майна боржника та оголошення його розшуку, не пересвідчився, що позивач в цій справі і боржник у виконавчому провадженні є однією особою. В подальшому такі рішення самим виконавцем визнано помилковими.

Відмовляючи в частині позовних вимог, які є предметом спору, суд апеляційної інстанцій правильно зазначив, що автомобіль позивача утримується не державним виконавцем, а тому відповідач не може нести відповідальність.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у справі за його позовом до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправними дії державного виконавця та зобов'язання повернути вилучений автомобіль.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко