Ухвала суду № 63090339, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м.Київ К/800/8851/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Черпіцька Л.Т.,

Швед Е.Ю.,

секретар судового засідання - Зубенко Д.В.,

за участю представників:

позивача -Чобітько С.М.,

відповідача - Борисової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» звернулося з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20 березня 2015 року №807010001/2015/000038/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 березня 2015 року №807010001/2015/00038.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважав, що митницею необґрунтовано витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару - бензину Супер Євро-98, а тому прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20 березня 2015 року №807010001/2015/000038/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 березня 2015 року №807010001/2015/00038.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Харківська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність коригування заявленої позивачем митної вартості та винесення картки відмови у прийнятті митної декларації у зв'язку з тим, що декларантом під час митного оформлення не було подано повний пакет документів, передбачених ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а витребувані документи були надані не в повному обсязі. Посадові особи при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30 жовтня 2014 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» (покупець) та НК «Роснєфть» (продавець) укладено контракт №100014/10663К, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити бензин та дизельне паливо.

Пунктом 1.2 контракту встановлено, що кількість, якість, асортимент, ціна, строк, базис та інші необхідні умови поставки обговорюються сторонами в додатках чи/або доповненнях, підписаних обома сторонами, що є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.5.1 контракту ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, встановлюється в доларах США за метричну тону та визначається згідно додатків, що є невід'ємною частиною цього контракту. Крім фіксованої ціни сторони можуть узгодити в додатках/доповненнях розрахунок ціни по формулі. Деталі ціноутворення сторони оговорюють у відповідних додатках/доповненнях до цього контракту. У випадку застосування формульного ціноутворення, остаточна ціна на поставлений товар зазначається в рахунках.

Пунктом 6.1 контракту визначено, що оплата за товар буде здійснюватись на умовах відстрочки платежу за товар або на умовах передплати 100% попередньої вартості товару або 100% вартості товару за вибором продавця.

Відповідно до п.1.1 додатку від 24 лютого 2015 року №014 до контракту від 30 жовтня 2014 року №100014/10663К продавець передає, а покупець приймає на умовах СРТ залізнична станція Червоний Хутір та/або станція Червоний Хутір Експ., бензин Супер Євро-98 вид ІІІ (АИ-98-К5) ДСТУ Р 51866-2002, виробництва ЗАТ «РНПК», Росія, в подальшому іменоване товар.

Пунктом 4.1 зазначеного додатку встановлено, що ціна за товар, що поставляється по цьому додатку, фіксується в доларах США за одну метричну тону та складає 518 доларів США.

Згідно п.2.1 додатку №014 кількість товару, що поставляється за цим додатком, складає 60 МТ +/- 10%.

Пунктом 4.2 додатку №014 встановлено, що вартість товару, який поставляється згідно з цим додатком, розрахована з використанням ціни відповідно до п.4.1 цього додатку за кількість товару 60 метричних тон, складає 31080,00 доларів США.

Фактично на митну територію України було імпортовано 52,684 МТ товару на загальну суму 27290,31 доларів США.

09 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» (експедитор) укладено договір транспортного експедирування №0019ПЦ, умовами якого передбачено, що останнє зобов'язується організувати виконання послуг, пов'язаних з організацією перевезень товару залізничним транспортом.

01 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок-Енерджі» (повірений) укладено договір доручення №0018ПЦ, за умовами якого останній зобов'язується надавати комплекс митно-брокерських послуг, перелік яких визначено в п.1.1 зазначеного договору.

З метою митного оформлення ввезеного на митну територію України товару декларантом 20 березня 2015 року подано до митного органу митну декларацію №807010001/2015/002289, до якої додано наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; накладну від 11 березня 2015 року АЦ311438; рахунок-проформу від 04 березня 2015 року №963; доповнення до зовнішньоекономічного договору додаток від 24 лютого 2015 року №014; зовнішньоекономічний контракт від 30 жовтня 2014 року №100014/10663К; договір доручення від 01 січня 2015 року №0018ПЦ; сертифікат відповідності від 20 березня 2015 року UA1.145.0013641-15; декларацію про відповідність від 04 вересня 2014 року №01466; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 11 березня 2015 року №2720; сертифікат походження товару від 11 березня 2015 року №RUUA5021001893; декларацію про походження товару від 04 березня 2015 року №963; звільнення від сплати додаткового імпортного збору №06, паспорт якості від 10 березня 2015 року №05358.

Заявлена декларантом митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митним органом під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не підтверджували у повній мірі числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, оскільки відповідно до додатку до зовнішньоекономічного договору від 24 лютого 2015 року №14, проформи-інвойсу від 04 березня 2015 року №963 та експортної декларації від 05 березня 2015 №10006120/050315/0000520 здійснено поставку товару в кількості 60000,00 кг загальною вартістю 31080 дол. США, однак, згідно митної декларації від 20 березня 2015 року №807010001/2015/002289 здійснено поставку товару в кількості 52684,00 кг (відомості відображено у графі 38 митної декларації) та загальною вартістю 27290,31 дол. США (відомості відображено у графі 42 митної декларації). Згідно паспорта якості №05358 для товару «Бензин неэтилированный супер Евро-98 вид III (АИ-98-К5), виданого виробником товару, дата виготовлення, відбору зразку товару та дата проведення випробовувань - 10 березня 2015 року, у той час як експортна декларація №10006120/050315/0000520 датована 05 березня 2015 року. Жодного комерційного інвойсу декларантом до Харківської митниці ДФС надано не було, хоча його наявність прямо передбачена Контрактом від 30 жовтня 2014 року №100014/10663К.

У зв'язку з чим, 20 березня 2015 року декларанту направлено електронне повідомлення щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

20 березня 2015 року Харківської митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2015/000038/1, яким скориговано вартість за одиницю товару до 693,57 доларів США на загальну суму 36540,05 доларів США.

З рішення митного органу (гр.33) вбачається, що митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України та ґрунтується на наявній у митного органу ціновій інформації.

За результатами перевірки митної декларації, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80701001/2015/00038.

21 березня 2015 року товар випущений відповідачем у вільний обіг під гарантії у відповідності до п.7 ст.55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №807010001/2015/002293.

26 травня 2015 року, в порядку п.8 ст.55 Митного кодексу України, позивачем направлено відповідачу лист №00516 з наданням додаткових документів, що підтверджували вартість поставленого товару за ціною договору (контракту), а саме: копію контракту; копію додатку від 24 лютого 2015 року №014; копію акту приймання-передачі від 11 березня 2015 року №1; копію проформи-інвойсу від 04 березня 2015 року №963; копію листа НК «Роснєфть» щодо порядку формування вартості товару від 24 лютого 2015 року №6-15593; копію бюлетню за підсумками торгів Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі з 01 по 24 лютого 2015 року від 12 березня 2015 року №00261; висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25 травня 2015 року №1402; копію рішення про коригування митної вартості товарів від 20 березня 2015 року №807010001/2015/000038/1; копію митної декларацій ІМ40ДЕ від 21 березня 2015 року №807010001/2015/002293.

29 травня 2015 року листом №20-70-69-04/00-4/3999 відповідач повідомив декларанта, що митний орган вважає неможливим перегляд рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20 березня 2015 року №807010001/2015/000038/1, оскільки позивачем не надані в повному обсязі додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, які були витребувані митницею відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно ч.2 ст.55 Митного кодексу Країни прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 20 березня 2015 року №807010001/2015/000038/1, митним органом не зазначено відомостей щодо наявної інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; не наведено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів з посиланням на конкретні митні декларації щодо розмитнення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, або інших фактів, які вплинули на таке коригування, не вказано, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.

Судами при цьому вірно відзначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої вартості товарів, не встановлено.

За вказаними обставинами суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Харківської митниці та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді