Ухвала суду № 63090051, 24.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 р. Справа № 876/4549/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;

представника позивача - Гейвича М. М.;

представника відповідача - Лаврука В. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року в справі за позовом державного підприємства «Рогатинське лісове господарство» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву державного підприємства «Рогатинське лісове господарство» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2015 року № 0000482207, № 0000492207, № 0000502205, винесених Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що податкові повідомлення-рішення № 0000482207 від 25 грудня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 406494 грн. (з яких за основним платежем 270996 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 135498 грн.); № 0000492207 від 25 грудня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток в розмірі 254058,75 грн. (з яких за основним платежем в розмірі 203247 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 135498 грн.) та № 0000502205 від 25 грудня 2015 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 1650491,03 грн. є протиправними та винесеними всупереч нормам податкового законодавства України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№ 0000482207, 0000492207, 0000502205 від 25 грудня 2015 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в період з 01 грудня 2015 року по 14 грудня 2015 року проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Рогатинське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» за період з 01 січня 2013 року по 01 квітня 2015 року, про що 17 грудня 2015 року складено акт № 352/09-19-22-07-13/22192916.

У висновку акта перевірки відображено порушення ДП «Рогатинське лісове господарство» податкового законодавства, а саме: порушення підпункту 14.1.257, пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 пункту 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 270996 грн; порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено авансові платежі з березня 2015 року по грудень 2015 року (термін сплати яких настав на дату складання акта перевірки) всього в сумі 22583 грн., в тому числі: за березень 2015 року в сумі 22583 грн., за квітень 2015 року в сумі 22583 грн., за травень 2015 року в сумі 22583 грн., за червень 2015 року в сумі 22583 грн., за липень 2015 року в сумі 22583 грн., за серпень 2015 року в сумі 22583 грн., за вересень 2015 року в сумі 22583 грн., за жовтень 2015 року в сумі 22583 грн., за листопад 2015 року в сумі 22583 грн., за грудень 2015 року в сумі 22583 грн.; порушення статті 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», станом на 01 грудня 2015 року не надійшла валютна виручка на валютні рахунки в уповноважених банках ДП «Рогатинське лісове господарство», внаслідок чого виникла прострочена дебіторська заборгованість: з 22.10.2014 року в сумі 6 338,25 дол. США, з 29.11.2014 року в сумі 5 718,34 дол. США, з 11.11.2014 року в сумі 5 911,28 дол. США, з 03.12.2014 року в сумі 6 150,35 дол. США, з 10.12.2014 року в сумі 6 125,19 дол. США, з 15.12.2014 року в сумі 8 073,46 дол. США, з 18.12.2014 року в сумі 6 364,15 дол. США, з 24.12.2014 року в сумі 8 248,92 дол. США, з 02.01.2015 року в сумі 8 008,76 дол. США, з 08.01.2015 року в сумі 6 374,92 дол. США, з 16.01.2015 року в сумі 8 662,87 дол. США, з 16.01.2015 року в сумі 6 283 дол. США, з 03.03.2015 року в сумі 6 048,75 дол. США, з 10.03.2015 року в сумі 8 051,10 дол. США, з 18.03.2015 року в сумі 7 815,92 дол. США.

За наслідками встановлених порушень, що викладені у висновках акту, відповідачем 25 грудня 2015 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0000482207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 406 494 грн. (з яких за основним платежем 270 996 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 135 498 грн.); № 0000492207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток в розмірі 254 058,75 грн. (з яких за основним платежем в розмірі 203 247 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 135 498 грн.) та № 0000502205, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 1 650 491,03 грн. (Т.1, а.с. 16 - 18).

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що 18 жовтня 2013 року між ДП «Рогатинське лісове господарство» (Продавець) і фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) (Покупець) укладено контракт № 9, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує (згідно Правил ИНКОТЕРМС в редакції 2010 року) пиловник буковий (1 - 3 сортів) та техсировину ГОСТ 9462-88 в загальній кількості 1000 м.куб. (Т.1, а.с. 110 - 112).

26 грудня 2013 року між ДП «Рогатинське лісове господарство» (Продавець) і фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) (Покупець) укладено контракт № 1, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує (згідно Правил ИНКОТЕРМС в редакції 2010 року) пиловник буковий (1 - 3 сортів) та техсировину ГОСТ 9462-88 в загальній кількості 350 м.куб. (Т.1, а.с. 91 - 93).

Згідно умов вказаних контрактів ціна на товар встановлена в доларах США за 1 м.куб. на умовах СРТ. Платіж за реалізовану партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця, поставка товару здійснюється на умовах СРТ-Іллічівськ. (пункти 4, 5.1 контракту).

Відповідно до пункту 9.1 контрактів, зміни і доповнення до них дійсні тільки в тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв'язку дійсні при наявності одної оригінальної печатки.

Додатковою угодою № 1 від 04 листопада 2013 року та № 2 від 25 листопада 2013 року доповнено контракт № 9 від 18 жовтня 2013 року, якими обумовлено ціну і умови поставки товару та довжину пиломатеріалів. (Т.1, а.с. 113 - 114).

До умов контракту № 1 від 26 грудня 2013 року вносились зміни та доповнення згідно з додатками: №№ 1, 2 від 26 лютого 2014 року, № 3 від 28 лютого 2014 року, №№ 4, 5 від 31 березня 2014 року, № 6 від 07 травня 2014 року, № 7 від 01 червня 2014 року, № 8 від 18 липня 2014 року, № 9 від 01 вересня 2014 року, № 10 від 23 вересня 2014 року, № 11 від 27 жовтня 2014 року, № 12 від 20 листопада 2014 року, № 13 від 25 листопада 2014 року, № 14 від 01 грудня 2014 року, № 15 від 31 грудня 2014 року та № від 02 лютого 2015 року. (Т1, а.с. 94 - 109).

Додатком 11 від 27 жовтня 2014 року до контракту № 1 від 26 грудня 2013 року визначено, що оплату за даним контрактом може проводити компанія Interrline Management L.P., Suite 1, Montgomey 78, Edinburgh, Scotland EH7 5JA, United Kingdom.

Про виконання вказаних договорів свідчать вантажно-митні декларації та накладні, електронні інвойси до митних декларацій, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації, виписки з банківського рахунка, карантинні сертифікати, екологічні декларації. (Т1, а.с. 59 - 64, 79 - 90, 115 - 240).

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP», UNITED KINGDOM з 15 липня 2014 року ліквідована (розпущена), а доказом цього є лист Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», у якому вказано про те, що зазначену компанію ліквідовано 15 липня 2014 року державним реєстром, оскільки компанія не була діюча, а також інформація з офіційного сайту Великобританії companieshouse.gov.uk про ліквідацію зазначеної компанії з 15 липня 2014 року, спростовується протоколом позачергових зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14 липня 2014 року відповідно якого відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об'єднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom. (Т.2, а.с. 11).

Статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» , цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно положень частин 1, 2 статті 25 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до підпункту 14.1.122. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Пунктом 103.4 статті 103 Кодексу встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до статті 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року для цілей цієї конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом (і) пункту 1 статті З цієї ж Конвенції визначено, що термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого королівства. Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Згідно положень пункту 103.5 статті 103 Кодексу, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

Згідно пункту 6 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» та на інформацію із сайту Великобританіїcompanieshouse.gov.uk як на доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP»15 липня 2014 року є необґрунтованими.

Факт реального постачання товару відповідно до контрактів № 9 від 18 жовтня 2013 року та № 1 від 26 грудня 2013 року підтверджується первинними документами встановленої форми. Долучені представником позивача документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність.

Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15 липня 2014 року цю компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15 липня 2014 року, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями вантажно-митних декларацій.

За таких обставин суд першої інстанції вірно вказав, що твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP», не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до підпункту14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Кодексу встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Згідно положень підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Кодексу встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг( і охороною праці, тому право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як наслідок, суму 1 505 531 грн. відповідачем передчасно було кваліфіковано, як безповоротну фінансову допомогу відповідно до вимог підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік є необґрунтованими.

Щодо встановленого під час проведення перевірки порушення строків повернення валютної виручки по взаєморозрахунках з контрагентом-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP», UNITED KINGDOM суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що оскільки компанія-нерезидент «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15 липня 2014 року, усі платежі після 15 липня 2014 року здійснені не за поставлений позивачем товар відповідно до контрактів № 9 від 18 жовтня 2013 року та № 1 від 26 грудня 2013 року, тому, по вантажно-митних деклараціях після 15 липня 2014 року позивачем допущено порушення строків повернення валютної виручки.

З огляду на те, що судом встановлено помилковість твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP» 15 липня 2014 року, усі платежі здійснені саме «ZORTEX BUSINESS LLP» за поставлений позивачем товар відповідно до контрактів № 9 від 18 жовтня 2013 року та № 1 від 26 грудня 2013 року здійснені без порушення строків повернення валютної виручки.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення від 25 грудня 2015 року № 0000482207, № 0000492207, № 0000502205, винесені Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області - не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року в справі № 809/4469/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Ухвалу складено в повному обсязі 01 грудня 2016 року.