Ухвала суду № 63089969, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1533/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про призначення грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням інвалідності протиправною;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити розгляд та прийняти рішення про виплату позивачу грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Отже, даний спір в силу п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України не підсудний Чернігівському окружному адміністративному суду, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції порушив норми чинного законодавства, оскільки фактично обмежив право позивача на захист своїх прав у судовому порядку, що є підставою для її скасування.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необгрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 2 ст. 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи:

- однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам;

- про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням;

- щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Зважаючи на викладене, для вирішення питання щодо предметної підсудності даного спору необхідним є з'ясування природи спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви передумовою виникнення спірних відносин між сторонами стало звернення позивача до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена постановою КМ України від 21.10.2015 № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, яка залишена відповідачем без розгляду у зв'язку з тим, що призначення вказаної допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського.

Згідно п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про національну поліцію».

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМ України від 21.10.2015 № 850, грошова допомога призначається та виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена Законом України «Про міліцію», Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою КМ України від 21.10.2015 № 850, відноситься до соціальних виплат, то даний позов в силу п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України підсудний не Чернігівському окружному адміністративному суду, а місцевому загальному суду як адміністративному.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Таким чином, враховуючи те, що спір про визнання бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо призначення грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням інвалідності протиправною та зобов'язання виплатити позивачу грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності не підсудний Чернігівському окружному адміністративному суду, то судом першої інстанції правомірно повернуто позовну заяву позивачу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 108, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.