Ухвала суду № 63089918, 01.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1328/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2016 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2016 року №0000382301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» зареєстроване як юридична особа 19.07.2012 року, ідентифікаційний код 38305367.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 13.04.2016 року № 349 «Про проведення фактичних перевірок» представниками контролюючого органу 18.04.2016 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином 04/7 розташованої за адресою Львівська область, Яворівський район с. Рясне-Руське вул. Стуса 7, на якій здійснює господарську діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум».

Перевіркою встановлено, що в порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, здійснено неоприбуткування готівкових коштів 17 квітня 2016 року в сумі 52535 грн 39 коп., а саме в книзі обліку розрахункових операцій № 3000093443р13 відсутній запис про суми розрахунків в розділі 2 КОРО «Облік руху готівки та сум розрахунків», про що складено акт № 354/13/01/1407/38305367 від 18.04.2016 року.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2016 року № 0000382301, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 262676 грн 95 коп.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 11.05.2016 року № 0000382301 позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 09.09.2016 року № 19475/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 11.05.2016 року № 0000382301 залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено порядок оприбуткування готівки, оскільки останнім не здійснено дії щодо внесення в КОРО надходження готівки відображеної в фіскальному звітному чекові від 17.04.2016 року № 1773 на суму 52535 грн 39 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, врегульовано порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій.

Так, пунктом 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

У відповідності до пункту 4.1 Положення, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).

Отже, суд першої інстанції вірно зауважив, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Пунктом 5 глави 4 розділу II Порядку №417 визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки позивача встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів на суму 52535 грн 39 коп., а саме: в день одержання готівкових коштів 17 квітня 2016 року не здійснено облік коштів в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку РРО від 17 квітня 2016 року № 1773.

Аналізуючи вищенаведене, слід врахувати, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

В разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Разом з тим, в разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або викорисанням розрахункової книги оприбуткування готівки є сукупність таких дій фіксування повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем порушено порядок оприбуткування готівки, оскільки останнім не здійснено дії щодо внесення в КОРО надходження готівки відображеної в фіскальному звітному чеці від 17.04.2016 року № 1773 на суму 52535 грн 39 коп.

Аналогічна позиція підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 04.11.2015 року у справі № 21-3680а15/825/554/15-а.

Колегія суддів, також, зазначає, що згідно ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 12.05.2015 року, як на доказ своєї правової позиції, в якій суд у аналогічних правовідносинах прийняв рішення на користь суб'єкта господарювання, колегія суддів апеляційної інстанції також не бере до уваги, з огляду на те, що обставини встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин встановлених у вказаній постанові Верховного Суду України.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Перолеум» є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.