Ухвала суду № 63089848, 29.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 755/15496/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук В.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мамчура Я.С. Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Інспектора Управління патрульної поліції м. Києва лейтенанта Яблуновського В.В. про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Інспектора Управління патрульної поліції м. Києва лейтенанта Яблуновського В.В. про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року позовну заяву залишено без руху.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, залишаючи позовну заяву ОСОБА_5 без руху, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність її вимогам ст. 106 КАС України та запропонував позивачу усунути виявлені недоліки шляхом сплати судового збору у порядку та розмірах, визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Вимоги до позовної заяви встановлено ст. 106 КАС України.

За змістом частини 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Разом з тим, вказана норма містить застереження, що у випадку коли судовий збір не належить сплачувати, - вимоги даної норми не застосовуються.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_5 оскаржується постанова серії НОМЕР_1 від 01 жовтня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»», питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом про судовий збір, який набрав чинності 01 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з тим, такий припис ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року у справі № К/800/1278/16, від 25 лютого 2016 року у справі № К/800/41091/15, від 02 лютого 2016 року у справі № К/800/28081/15, від 08 червня 2016 року у справі № К/800/9907/16.

З огляду на зазначені обставини, вбачається, що, залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Мамчур Я.С. Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Мамчур Я.С

Сорочко Є.О.