Постанова № 63089808, 30.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/621/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Канівець К.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Черкаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету податковий борг в розмірі 25000,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету через Черкаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг з транспортного податку в сумі 25000,00грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №28644-17 від 09.06.2015. Додатковою постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року в задоволенні позовної вимоги Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області в частині стягнення податкового боргу з транспортного податку на користь Державного бюджету відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було перевірено чи узгоджене податкове повідомлення-рішення, на підставі якого було визначено суму податкового боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за ОСОБА_2 обліковується податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою грошових зобов'язань з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн., які були нараховані відповідачу відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Ф" № 28644-17 від 09.06.2015.

При цьому, податкова інспекція, з посиланням на п. 59.1, п. 95.2 Податкового кодексу України зазначила, що 15.09.2015, тобто в період, коли грошове зобов'язання було узгоджено та не сплачено у встановлений строк, відповідачу надіслано податкову вимогу № 617-25 форми "Ф" від 15.09.2015.

Оскільки на думку позивача заходи по погашенню боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення це стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку про дотримання контролюючим органом встановленої Податковим кодексом України процедури, що є передумовою для стягнення з ОСОБА_2 спірної суми податкового боргу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій ДПІ у Черкаському районі ГУ ДФС у Черкаській області по стягненню з відповідача суми податкового боргу як узгодженого з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Нормами п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до вимог п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України встановлено право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у тому числі податкове повідомлення-рішення) в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з пп.56.17.1. п.56.17. ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 пп.56.17.5. п.56.17. ст.56 Податкового кодексу України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється ст.ст. 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Таким чином узгоджене грошове зобов'язання та надіслання (вручення) податкової вимоги платнику податків є передумовою стягнення податкового боргу.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.12.2014 у справі №К/800/52372/13, де чітко встановлено, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2015 ОСОБА_2 було надіслано податкову вимогу №617-25 форми "Ф" від 15.09.2015, на підставі якої і заявлено вимоги про стягнення податкового боргу у даній справі.

Не погоджуючись з такими діями податкового органу ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом у справі № 823/858/16, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкову вимогу № 617-25 від 15.09.2015 та податкове повідомлення-рішення №28644-17 від 09.06.2015, на підставі якого і була прийнята податкова вимога. Тобто сума у розмірі 25000 грн. не була узгодженою та могла вважатись податковим боргом станом на час надіслання вимоги та звернення до суду з даним позовом.

При цьому, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, у справі № 823/858/16 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №28644-17 від 09.06.2015 та податкову вимогу № 617-25 від 15.09.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили, податкове повідомлення-рішення №28644-17 від 09.06.2015 та податкова вимога № 617-25 від 15.09.2015, на підставі якої заявлено вимогу про стягнення податкового боргу, було скасовано.

Відповідно до п.60.1.4. п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з положеннями п.60.5. ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених пп.60.1.4 п.60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №28644-17 від 09.06.2015 та податкова вимога № 617-25 від 15.09.2015, в силу положень ст.60 Податкового кодексу вважаються відкликаними, а тому не створюють будь-яких правових наслідків з моменту їх прийняття.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення податкового боргу з відповідача, оскільки контролюючим органом не було дотримано встановленої Податковим кодексом України процедури, що є передумовою для стягнення з відповідача спірної суми податкового боргу, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2016 року.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.