Ухвала суду № 63089797, 29.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1645/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ротранс» до Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення з Державного бюджету України пені,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Ротранс» (далі - Позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області (далі - Відповідач 1), Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Відповідач 2) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача 2 щодо несвоєчасного відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь Позивача;

- стягнути на користь Позивача (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 37787802) з Державного бюджету України в особі Відповідача 1 (17500, Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Вокзальна, б. 6) пеню в сумі 12 619, 43 грн. за прострочку погашення боргу бюджету з відшкодуванням ПДВ в сумі 84 300грн за жовтень 2015 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.11.2015 Позивачем подано податкову декларацію з податку на додатку вартість (далі - ПДВ) та заявою на відшкодування ПДВ в сумі 84 300,00 грн. за жовтень 2015 року. Факт отримання податковим органом вказаної декларації підтверджується електронною квитанцією №9235228893 від 20.11.2015.

За результатами проведення перевірки по декларації з ПДВ за жовтень 2015 року контролюючим органом порушень вимог чинного законодавства з боку Позивача не встановлено. Зазначено, що вказаний платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до пункту 200.18 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, оскільки відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Згідно вимог п.п.200.18.1, 200.18.2, 200.18.3 п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України Відповідач 2 повинен протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки повинен подати до органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів повинен надати платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Граничним строком перерахування підтвердженого ПДВ в сумі 84 300 грн. рахується 18.12.2015 (з 20.11.2015 року по 10.12.2015 - 20 днів на проведення камеральної перевірки, з 11.12.2015 по 15.12.2015 - трьох робочих днів для подачі висновків, з 16.12.2015 по 18.12.2015 - трьох операційних дні для перерахунку бюджетного відшкодування).

При цьому, Відповідачем 2 не виконано вказаних вимог Податкового кодексу України, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що з 19.12.2015 відшкодування ПДВ в сумі 84 300 грн. рахується як заборгованість бюджету перед Позивачем.

Відповідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно п.200.18 ст.200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно п.200.18.1 п.200.18 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Відповідно п.7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. N39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.п.200.18.2 п.200.18 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.20 статті 200 ПК України передбачено, що визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Відповідно п.200.21 ст.200 ПК України у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано.

Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Відповідно п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналізуючи вказані положення, колегія суддів вважає, якщо органом державної податкової служби після закінчення перевірки не передано до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та у зв'язку з цим не погашено заборгованість з бюджету ПДВ, то платник податку має право пред'явити в судовому порядку вимоги про стягнення такої заборгованості, а також нарахованої на неї пені.

Позивач в лютому 2016 року звернувся до суду з вимогою про зобов'язання Відповідача 2 направити Відповідачу 1 висновки із зазначенням ПДВ в сумі 84 300 грн. за жовтень 2015 року, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, у справі №825/366/16, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Відповідача 2 щодо невиконання своїх обов'язків, встановлених п.200.18.1 п.200.18 ст.200 ПК України та зобов'язано прийняти (скласти) і подати (направити) органу державної казначейської служби висновки із зазначенням сум ПДВ - 84 300,00 грн. за жовтень 2015 року та 135 169,00 за листопад 2015 року, що підлягають автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Ротранс».

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Слід зазначити, що Відповідачем 2 надано органу державної казначейської служби, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, висновки щодо відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 84 300 грн.

Крім того, відповідно виписок банку від 11.07.2016 та від 02.09.2016 на рахунок Позивача відшкодовано ПДВ в сумі 82 760,40 грн. та 1 539,60 грн. (всього - 84 300 грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що кількість днів прострочення відшкодування ПДВ за жовтеня 2015 року з 19.12.2015, термін заборгованості складав - 206 дні по сумі 82 760,40 грн. (з 19.12.2015 - по 11.07.2016) та 259 днів по сумі 1 539,60 грн. (з 19.12.2015 по 02.09.2016).

Пеня за прострочення відшкодування ПДВ становить (82 760 х 22% х 120% х 206 день) 1365 = 12 331,01 грн., а саме: 82 760,40 грн.- сума заборгованості; 22% - облікова ставка НБУ на момент виникнення заборгованості - 23.12.2015;120% - пеня, згідно з п.200.23 ст.200 ПКУ; 206 день - термін заборгованості; 365 днів - кількість днів у році.

А також (1 539,60 грн. х 22% х 120% х 259) 1365 = 288,42 грн., де: 1539,60 грн. - сума заборгованості; 22% - облікова ставка НБУ на момент виникнення заборгованості - 23.12.2015; 120% - пеня, згідно з п.200.23 ст.200 ПКУ; 259 день - термін заборгованості; 365 днів - кількість днів у році. Загальна сума пені складає -12 619,43 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно обраховано розмір пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що перерахування сум ПДВ за жовтень 2015 року здійснено з порушенням строку і до моменту його відшкодування ця сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, при цьому, відповідно ст.200 ПК України на суму заборгованості нараховується пеня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленою до відшкодування або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результати якої прийнято рішення на користь платника податків, а саме з 15.06.2016, оскільки Відповідачем 2 не надано суду апеляційної інстанції та матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо неузгодження суб'єктом владних повноважень сум податку, які заявлені до відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача пені за прострочення відшкодування ПДВ.

Отже, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 1 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.