Ухвала суду № 63089744, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2336/16 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 31 березня 2016 року № 000991500 та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 02 червня 2016 року № 3726-1702.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року вказаний адміністративний позов було задоволено - скасовано податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року № 000991500 у повному обсязі та податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2016 року № 3726-1702 у частині нарахування орендної плати у розмірі 17175 грн. 21 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що розмір орендної плати був визначений з дотриманням вимог Податкового кодексу України. Також відповідач посилається на те, що позивач порушила строки сплати податкового зобов'язання.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року - без змін.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Суд встановив, що податковим органом була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої складений акт від 30 березня 2016 року № 174/15-2127706388.

На підставі вказаного акту перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року № 000991500, яким ОСОБА_2 нарахований штраф у розмірі 1169 грн. 25 коп.

У відповідності до абз. 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно акту камеральної перевірки від 30 березня 2016 року № 174/15-2127706388, підставою для нарахування штрафу у розмірі 1169 грн. 25 коп. став висновок податкового органу про те, що позивач сплатила орендну плату у розмірі 5846 грн. 27 коп. із затримкою на 164 дні.

Під час проведення перевірки відповідач виходив з того, що розмір орендної плати для ОСОБА_2 був визначений податковим повідомленням-рішенням від 30 червня 2015 року № 534-15 та становив 13831 грн. 17 коп.

Разом з тим, податковим органом не було враховано, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі № 810/5222/15, яка набрала законної сили 21 березня 2016 року, податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2015 року № 534-15 було скасоване у частині визначення податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 10629 грн. 70 коп.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено, що розмір орендної плати за 2015 рік для ОСОБА_2 становить 4610 грн. 39 коп., а не 13831 грн. 17 коп.

Також постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року було встановлено, що у 2015 році позивач частково здійснила оплату орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 1408 грн. 92 коп. Залишок несплаченої заборгованості становив 3201 грн 47 коп.

Відповідно до квитанції від 08 лютого 2016 року № 71/з2 ОСОБА_2 сплатила 3201 грн. 47 коп.

Таким чином, до набрання законної сили постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі № 810/5222/15 позивач у повному обсязі сплатила податкові зобов'язання з орендної плати.

Згідно квитанції від 08 лютого 2016 року № 71/з3 позивач сплатила кошти у сумі 2644 грн 80 коп. У квитанції зазначено, що призначенням платежу є орендна плата за землю з фізичних осіб за січень-червень 2016 року.

Разом з тим, кошти у сумі 2644 грн 80 коп. податковий орган помилково зарахував у рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за 2015 рік.

Наведені обставини вказують на те, що висновок відповідача про наявність у ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати за 2015 рік та про порушення нею строку сплати вказаного податкового зобов'язання є необґрунтованим.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року № 000991500 є протиправним та підлягає скасування.

Податковим повідомленням-рішенням від 02 червня 2016 року № 3726-1702 ОСОБА_2 був встановлений річний розмір орендної плати на 2016 рік у розмірі 19280 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Суд встановив, що 05 квітня 2011 року між Володарською селищною радою (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати орендарю в користування на умовах оренди земельну ділянку, загальною площею 0,0489 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для обслуговування існуючої нежитлової будівлі по вул. Загороднього, 3-Б в смт. Володарка Київської області.

Відповідно до п. 4 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом Держкомзему у Володарському районі Київської області 15 лютого 2011 року за № 603, становить 11740 грн. 89 коп.

Положеннями п. 7 договору від 05 квітня 2011 року передбачено, що орендна плата згідно рішення тридцять сьомої сесії п'ятого скликання Володарської селищної ради «Про орендну плату за землю, яка передана гр. ОСОБА_2» від 27 липня 2010 року № 2403-37-V вноситься орендарем щорічно у сумі 1408 грн. 91 коп. Відповідно до розрахунку розміру орендної плати, орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 117 грн. 41 коп. на рахунок Володарської селищної ради з подальшим врахуванням коефіцієнтів індексації не пізніше п'ятнадцятого числа наступного за звітним.

Згідно з п. 10 вказаного договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції; в інших випадках передбачених законодавством.

Володарська селищна рада Київської області 08 лютого 2011 року прийняла рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Володарка № 3 90-4(п)-VI, у відповідності до якого було змінено нормативну грошову оцінку земель.

Рішенням Володарської селищної ради Київської області від 12 березня 2013 року № 837-21-VI в односторонньому порядку були внесені зміни до п.п. 4 та 7 договору оренди земельної ділянки від 08 квітня 2011 року № 322165514000055, які передбачають, що грошова оцінка земельної ділянки становить 123042 грн. 18 коп., а орендна плата вноситься позивачем щорічно в 9 (дев'яти) кратному розмірі земельного податку.

Володарська селищна рада Київської області 20 травня 2013 року звернулася до позивача з листом № 02-20/153, у якому пропонувала внести зміни до договору оренди шляхом викладення предмету договору в редакції, з урахуванням збільшеного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та повідомила про факт збільшення такої грошової оцінки. До вказаного листа був доданий проект додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 08 квітня 2011 року № НОМЕР_1.

ОСОБА_2 листом від 18 червня 2013 року повідомила Володарську селищну раду Київської області про те, що вона не погоджується із пропозиціями щодо внесення змін у договір оренди.

Разом з тим, Володарська селищна рада Київської області направила на адресу Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лист вих. № 02-20 від 31 січня 2015 року, яким повідомила, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку орендує ОСОБА_2, становить 153679 грн. 68 коп.; розмір плати складає 13831 грн. 17 коп., що відповідає 9 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного листа було прийняте податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2016 року № 3726-1702.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами даної справи, колегія суддів виходить з того, що відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Також Податковим кодексом України встановлені граничні межі розміру орендної плати.

Так, відповідно до пп.пп. 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 7 договору від 05 квітня 2011 року річна орендна плата для ОСОБА_2 була встановлена у сумі 1408 грн. 91 коп.

Зміни до договору оренди земельної ділянки від 08 квітня 2011 року № НОМЕР_1 у частині визначення річної орендної плати у встановленому законом порядку внесені не були.

Разом з тим, визначений у вказаному договорі розмір річної орендної плати є меншим, ніж передбачений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 02 червня 2016 року № 3726-1702 податковий орган був зобов'язаний керуватися договором від 08 квітня 2011 року № НОМЕР_1 та ст. 288 ПК України.

Під час визначення розміру орендної плати суд першої інстанції також урахував положення ст. 289 ПК України щодо індексації нормативної грошової оцінки земель.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 червня 2016 року № 3726-1702 у частині нарахування орендної плати у розмірі 17175 грн. 21 коп.

Доводи апеляційної скарги Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 26 вересня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.