Ухвала суду № 63089535, 30.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа № 805/88/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю представника позивача - Саприкіної Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року у справі № 805/88/16-а за позовом Управління Держземагентства в Ясинуватському районі Донецької області до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Держземагентства в Ясинуватському районі Донецької області (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про скасування рішення № 19/17-01-0009251701-1618 від 29.09.2015. (а.с. 4-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року позов було задоволено, внаслідок чого скасовано рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 вересня 2015 року № 19/17-01-0009251701-1618 про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені (а.с. 52-55).

Не погодившись з таким рішенням, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 82-83).

Представник позивача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача - Борисевич Д.В. надав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Колегією суддів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (85110, Донецька область, місто Костянтинівка, проспект Ломоносова, будинок 125); ідентифікаційний код органу: 38023925, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 349/26794.

Також, відповідно до вказаний відомостей Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39883581) знаходиться за адресою 85110, Донецька область, місто Костянтинівка, проспект Ломоносова, будинок 125.

До суду першої інстанції була надана копія довідки Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області від 10.12.2014 р. про включення позивача до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Відповідно до копії листа Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області від 20.02.2015 р. № 5-39/156 по позивачу за період з 01.01.2015 р. по 19.02.2015 р. відсутні відкриті асигнування загального фонду державного бюджету на здійснення видатків по заробітній платі та сплаті податків та обов'язкових платежів до бюджету. Також, зазначено, що залишок коштів по КЕКВ 2111 «Заробітна плата» та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» станом на 20.02.2015 р. складає 0,00 грн.

29 вересня 2015 року відповідачем прийнято рішення про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені № 19/17-01-0009251701-1618, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до позивача застосовані: штраф у розмірі 702,32 грн. та нарахована пеня у розмірі 98,33 грн. за період з 21.02.2015р. по 20.03.2015р.; нарахована пеня у розмірі 36,90 грн. за період з 26.03.2015 р. по 30.03.2015 р.; штраф у розмірі 1 279,73 грн. та нарахована пеня у розмірі 38,39 грн. за період з 21.08.2015 р. по 26.08.2015 р.

З розрахунку фінансових санкцій вбачається, що штраф у розмірі 702,32 грн. та пеня у розмірі 98,33 грн. застосовані у зв'язку з несплатою єдиного внеску за січень 2015р., штраф у розмірі 1 279,73 грн. та пеня у розмірі 38,39 грн. застосовані у зв'язку з несплатою єдиного внеску за липень 2015р., а пеня у розмірі 36,90 грн. застосована у зв'язку з несплатою за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у періоді з 25.03.2015 р. по 30.03.2015 р.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.11.2015 р. № 11007/10/05-99-10-03-12-1 залишено без розгляду скаргу позивача від 19.10.2015 р. № 02-20/513 на спірне рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.12.2015р. № 29474/5/99-99-10-01-07-25 залишено без розгляду скаргу позивача від 01.12.2015 р. № 02-21/523 на спірне рішення.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пеня нараховується тільки на суму недоїмки, а не на фінансові санкції.

Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній з 01.01.2015 р., передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Зі спірного рішення вбачається, що позивач несвоєчасно виконував обов'язок платника єдиного внеску щодо сплати єдиного внеску у періодах з 21.02.2015 р. по 20.03.2015 р. (єдиний внесок за січень 2015р.), з 26.03.2015 р. по 30.03.2015 р. (єдиний внесок за лютий 2015р.), з 21.08.2015 р. по 26.08.2015 р. (за липень 2015 р.).

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану».

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином, законодавець передбачив ретроактивну дію вказаних приписів щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо - не потребується.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подання заяви щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов'язків. Проте, положення абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, - є імперативним приписом щодо всіх платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Костянтинівка Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Костянтинівка Донецької області.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що до позивача не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у спірний в цій справі період.

Таким чином, оскільки спірним рішенням порушується право позивача на звільнення з 14.04.2014 р. від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, спірне рішення підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року у справі № 805/88/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року у справі № 805/88/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 01.12.2016.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов