Ухвала суду № 63089525, 30.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мірошниченко Л.Є.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа №243/5052/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Жаботинської С.В.

ОСОБА_2

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

Сторін:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року у справі № 243/5052/16-а за позовом ОСОБА_3 до Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_3 (далі позивач, ОСОБА_3Д.) звернулась з адміністративним позовом в Словянській міськрайонний суд Донецької області до Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі відповідач ОСОБА_6 УПФУ) з вимогами про визнання неправомірними дій відповідача щодо не відновлення з 01 червня 2015 року виплати пенсії, та зобовязання відповідача відновити позивачу виплату пенсії за віком з 01 червня 2015 року (арк. справи 2-4).

Постановою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено (арк. справи 91-92).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції позивач (далі - апелянт) подала апеляційну скаргу, в доводах якої зазначила, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, вважає, що з 01 червня 2015 року виплата раніше призначеної їй пенсії підлягає відновленню, оскільки відпали передбачені ч.1 ст 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати їй пенсії.

У судовому засіданні апелянт підтримала доводи апеляційної скарги, з урахуванням яких просила апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач до судового засідання не зявився, представник просив розглянути справу за їх відсутності, про що на адресу суду надіслав клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач перебуває на обліку в Словянському об'єднаному УПФУ в Донецької області та з 26 квітня 2010 року отримує пенсію за віком службовця відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (арк. справи 5-6), згідно з довідкою Святогірської міської ради від 06 травня 2016 року ОСОБА_3 з 1995 року по теперішній час працює у виконавчому комітеті міської ради на посаді керуючого справами виконавчого комітету (арк. справи 7), з 01 квітня 2015 року позивач не отримує пенсію, а отже звернення позивача до суду із даним позовом обумовлено тим, що відповідач листом від 11 травня 2016 року № 8690/02 на звернення позивача відмовив останній у поновленні з 01 квітня 2015 року виплати пенсії, оскільки вона є працюючим пенсіонером на посаді, яка у відповідності до частини 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до посад в органах місцевого самоврядування, яким з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року припинено виплату пенсії (арк. справи 5-6).

Таким чином спірним питанням даної справи є дії відповідача по невиплаті позивачеві з 01 квітня 2015 року пенсії за віком, внаслідок обіймання нею в цей час посади в органах місцевого самоврядування.

З приводу спірного питання колегія суддів зазначає.

Статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачається оплата праці, відпустки та пенсійне забезпечення працюючих в цих органах осіб.

Як вказувалось судом вище, позивачу призначена пенсія за віком службовця відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та станом на даний час вона є працюючим пенсіонером.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII покладено обов'язок на Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

З аналізу наведених положень Закону № 213-VIII вбачається, що підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді в органах місцевого самоврядування у цей період. При цьому вказаний порядок по невиплаті пенсії збережено для державних службовців у період займання ними посад в органах місцевого самоврядування з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року.

Після звільнення з роботи поновлюється виплата пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не здійснюючи позивачу тимчасово з 01 квітня 2015 року виплату пенсії, діяв відповідно до вимог законодавства, тому, погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у визнанні неправомірною бездіяльності відповідача по невиплаті пенсії з 01 квітня 2015 року та відсутності підстав для її поновлення, внаслідок обіймання позивачем у спірний період та по теперішній час посади в органах місцевого самоврядування, а отже на думку суду зазначені дії відповідача не звужують конституційне право особи на соціальний захист та отримання пенсії, оскільки такий порядок невиплати пенсії передбачений Законом України № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та № 911-VІІІ від 24 грудня 2015 року.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року у справі № 243/5052/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року у справі № 243/5052/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 30 листопада 2016 року

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді С.В. Жаботинська

ОСОБА_2