Постанова № 63089335, 29.11.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1446/16

29 листопада 2016 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Твердохліб Н.В.

за участю: представника позивача Герасимчук Н.П., довіреність № 2282/10 від 13.06.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 1895,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт господарювання, взятий на облік як платник податків у Підволочиському відділенні Кременецької ОДПІ та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 28.07.2016 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1895,20 грн. Податковим органом вживались заходи для її стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 1895,20 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду відповідно до статей 33,35 КАС України.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 03.06.2015 року зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку як платник податків у Кременецькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (Підволочиське відділення).

15.06.2015 року відповідачем була подана до податкового органу заява про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.07.2015 року, згідно з якою підприємцем обрана ставка єдиного податку 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати та визначена друга група платника єдиного податку (а.с.13). З 01.07.2015 року відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування. Ставка єдиного податку, яка підлягала до сплати відповідачем у 2015 році, складала 243,60 грн., у 2016 році - 275,60 грн., тобто 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року.

Станом на 28.07.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку у розмірі 1895,20 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, інтегрованою карткою платника по даному платежу (а.с.15).

Заборгованість виникла через несвоєчасну та не в повному обсязі сплату платником податків авансових внесків по єдиному податку за період з грудня 2015 року по червень 2016 року. Узгодженні суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу 03.02.2016 року податковим органом виставлено податкову вимогу форми "Ф" № 93-19 (а.с.11). Податкова вимога надсилалась відповідачу рекомендованою кореспонденцією, проте конверт повернувся до податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає", про що складено довідку № 216/17 від 14.04.2016 року та направлено запит № 217/17 від 14.04.2016 року на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків (а.с.12).

Згідно абзацу 3 ч.58.3 ст. 58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.

Проте вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу відповідачем. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно з пунктами 293.1, 293.2 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, в тому числі для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п.295.1 ст.295 ПК України).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (пункти 295.2, 295.4 ст.295 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача по єдиному податку виник внаслідок несплати авансових внесків у строки, встановлені пунктом 295.1 статті 295 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 податкового боргу в розмірі 1895,20 грн.

Керуючись ст.ст.2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг в сумі 1895 (одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 20 (двадцять) копійок в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом, який перерахувати на розрахунковий рахунок № 31414699700677, код платежу 18050400 ГУДКСУ у Тернопільській області, код одержувача 37863778, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.