Постанова № 63089160, 25.11.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2016 р. №809/1542/16

10 год. 15 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до комунального підприємства "ДРЕУ" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2016 року державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "ДРЕУ" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, податку на прибуток, земельного податку, штрафних санкцій та пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Пояснила, що всупереч вимогам Податкового кодексу України комунальне підприємство "ДРЕУ" заборгувало перед бюджетом сплату самостійно визначених та нарахованих податкових зобовязання з податку на додану вартість, податку на прибуток та земельного податку в розмірі 211 566,75 грн., в тому числі штрафні санкції та пеня. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, просила стягнути її в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ОСОБА_2 з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа.

Нормою підпункту 14.1.147 п.14.1 ст.14 Кодексу плату за землю встановлено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). Нормою пункту 288.7 ст. 288 Кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 Кодексу).

Згідно п.286.2 ст.286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 ст. 137 Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Пунктом 137.3 ст. 137 Кодексу визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4. ст. 137 Кодексу).

Згідно приписів п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2016 року відповідачем подано до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 рік. Згідно даної декларації сплаті до бюджету підлягає 51 567,00 грн. (а.с. 12).

Тому, відповідач шляхом подання даної декларації самостійно визначив та узгодив податкове зобовязання з податку на додану вартість за червень 2016 рік в розмірі 51 567,00 грн.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Крім того, згідно актів перевірки від 23.05.2016 року за №2003/12-01/31263017 та від 08.06.2016 року за №2387/12-01/31263017 податковим органом проведені перевірки податкової звітності з податку на додану вартість. За результатами вказаних перевірок позивачем винесено податкові повідомлення-рішення №0005811501 від 23.05.2016 року, котрим на відповідача покладені податкові зобовязання в розмірі 12 701,54 грн. та №0006691501 від 08.06.2016 року в розмірі 10 923,16 грн., за порушення термінів сплати самостійно визначених податкових зобовязань. Вказані податкові повідомлення рішення отримані відповідачем, однак ним виконані не були (а.с. 18-22).

Також, відповідно до акту перевірки від 12.08.2016 року за №3277/09-15-12-04-15/31263017 ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено перевірку податкової звітності з податку на прибуток, на підставі якої винесено податкове повідомлення-рішення №0010611502 від 12.08.2016 року, яким позивача зобовязано сплатити штраф в розмірі 561,79 грн., за порушення термінів сплати самостійно визначених податкових зобовязань. Дані податкові повідомлення рішення отримані відповідачем, однак ним виконані не були (а.с. 16-17).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача по податку на додану вартість та податку на прибуток у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.

Як слідує з пояснень представника позивача, у звязку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобовязань контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню з податку на додану вартість в розмірі 117 634,46 грн., податку на прибуток підприємств в розмірі 11 033,50 грн. та плати за землю в розмірі 7 145,30 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Оскільки, в попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований податковий борг, контролюючим органом було надіслано відповідачу податкові вимоги форми Ю1 за №1/630 від 05.03.2009 року на суму 55 423,71 грн. та форми Ю2 за №2/819 від 06.04.2009 року на суму 58 8558,86 грн., які отримані останнім 06.03.2009 та 07.04.2009, що підтверджується відповідними відмітками, на корінцях податкових вимог, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в якості письмових доказів по справі (а.с. 11).

Однак зазначену в вимогах суму податкового боргу відповідач не погасив.

Згідно п. 59.5 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вищезазначеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

Таким чином загальна сума заборгованості комунального підприємства "ДРЕУ" з податку на додану вартість, податку на прибуток, земельного податку складає 211 566,75 грн. (51 567,00 грн. + 23 624,70 грн. + 117 634,46 грн. + 7 145,30 грн. + 561,79 грн. + 11 033,50 грн. = 211 566,75 грн.)

Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний звязок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Податковий борг відповідача підтверджується дослідженими судом довідкою про борг, податковою декларацією, податковими повідомленнями-рішеннями, обліковими картками платника податку та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 6-10, 12, 16-22).

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов'язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовну вимогу про стягнення коштів у спосіб, визначений позивачем, підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, п.14.1. ст. 14, п.56.11 ст.56, п.59.1, ст.59, п.95.1 ст.95, п.126.1 ст.126, п. 137.1 ст.137, п.203.1 ст.203, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків комунального підприємства "ДРЕУ" (код 31263017) в банках та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 211 566 (двісті одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 75 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 30.11.2016 року.