Рішення № 63088083, 23.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р.Справа № 922/247/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" м.Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 12 255,26 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. вих.№805 від 15.05.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) у розмірі 12255,26 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2016 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 р., в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2016 р. касаційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі №922/247/16 скасовано, а справу №922/247/16 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 12.09.2016р. (суддя Інте Т.В.) справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2016р. об 11:30 год.

У зв'язку із відставкою судді Інте Т.В. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено до розгляду у скалі головуючого судді Жельне С.Ч.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2016р. задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, а саме - витребувано у ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" належним чином завірений повний текст Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2111-14-00172 від 09.10.2014р.

Ухвалою суду від 08.11.2016р. розгляд справи у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання було відкладено на 23.11.2016р.

Позивач в призначене судове засідання 23.11.2016 р. не з'явився,проте через канцелярію господарського суду разом із клопотанням про слухання справи без участі представника позивача на виконання ухвали суду надав повний текст Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2111-14-00172 від 09.10.2014р.

Відповідач в призначене судове засідання 23.11.2016 р. з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у додаткових письмових поясненнях (вх.31232 від 21.09.2016р.).

Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, за висновками суду, в матеріалах господарської справи № 922/247/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, господарським судом встановлено наступне.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду, в якому останнім зазначено про те, що 05 жовтня 2015 року між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТОВ "Сервісний центр "Кава" було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-15-00151 (т.с. І а.с. 11), предметом якого є страхування транспортного засобу "Volkswagen Golf Variant" державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Під час розгляду справи позивачем було зазначено, що договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-15-00151 від 05.10.2015р. помилково був доданий ним до позовної заяви, оскільки належним доказом виплати страхового відшкодування є Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2111-14-00172 від 09.10.2014р. Зазначений договір, після огляду був долучений судом до матеріалів справи.

19 жовтня 2015 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Volkswagen Golf Variant" державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу "Daewoo Sens" державний реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4.

Згідно з довідки ДАІ про дорожньо - транспортну пригоду від 19.10.2015 р. (т.с. І а.с. 16-17), постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.11.2015 року (т.с. І а.с. 18) та постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.04.2016р. (т.с. I а.с. 127), якою було внесено уточнення до постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.11.2015 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась 19.10.2015р. внаслідок порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху України.

19.10.2015 року страхувальник звернувся до ПАТ "Страхова компанія -"Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

06 листопада 2015 року ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі рахунку № АДЧСТ10400 від 26 жовтня 2015 року (т.с. І а.с. 23) та звіту № 106/10/15 від 04.11.2015 року було складено страховий акт (т.с. І а.с. 37) та розрахунок страхового відшкодування до нього (т.с. І а.с. 38). У графі Призначення платежу зазначено - страхове відшкодування за дог. 28-2111-14-00172 від 09.10.2014р.

На підставі вищевказаних документів ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 13255,26 грн., про що позивачем надано до матеріалів справи копію платіжного доручення № 20297 від 06.11.2015 року (т.с. І а.с. 39).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Daewoo Sens" державний реєстраційний № НОМЕР_2 застрахована у відповідача - ТДВ "Міжнародна страхова компанія", відповідно до полісу АІ/6982640 (т.с. І а.с. 40).

Також, позивачем зазначено про те, що з витягу з бази МТСБУ Договір цивільно-правової відповідальності, укладений між винною особою та відповідачем передбачає ліміт за шкоду майну у розмірі 50000,00 грн. та франшизу у розмірі 1000 грн., позивач вважає за необхідне зменшити розмір страхового відшкодування фактично виплаченого страхувальнику позивача до ліміту відповідальності відповідача та на розмір франшизи, передбаченого договором № АІ/6982640.

Враховуючи вищенаведене, позивач, посилаючись на ст.ст. 22, 526, 610, 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 9, п.12.1 ст. 12, ст.ст. 22,35 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 12255,26 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до полісу АІ/6982640 від 20.08.2015 р. строком з 21.08.2015 р. по 20.08.2016 р. здійснював страхування цивільно - правової відповідальності осіб під час керування ними забезпеченим транспортним засобом "Daewoo Sens", д.н.з. НОМЕР_2. Страхування здійснювалось на умовах і підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон) (т.с. І а.с. 40).

19.10.2015 р. за вини ОСОБА_4, який керував вищевказаним транспортним засобом, сталася ДТП, в якій був пошкоджений автомобіль НОМЕР_3.

Предметом договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2111-14-00172 від 09.10.2014р. є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_3.

Відповідно до ч.2 п.2.2.2. Договору до страхових ризиків за договором відноситься пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу та/або додаткового обладнання спричинені зокрема, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування було виплачено позивачем, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №20297 від 06.11.2015р. (а.с.39).

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто, до страхової особи винної у скоєнні ДТП.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Статтею 999 Цивільного кодексу України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно із пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01 липня 2004 року (надалі - Закон №1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підставами виникнення регресного зобов'язання є:

1) виконання боржником свого обов'язку перед кредитором;

2) виконання обов'язку за третю особу.

Відповідно до п. в 4.38.1.1. ст.38 Закону, страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Враховуючи викладене, факт порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що стало підставою дорожньо-транспортної пригоди 19.10.2015 р., те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Daewoo Sens" державний реєстраційний № НОМЕР_2., застрахована згідно полісу АI/6982640 у ТДВ "Міжнародна страхова компанія", те, що позивачем належним чином обґрунтовано шкоду у розмірі 12 255,26 гривень (З врахуванням розміру франшизи) та надано належні докази протиправної поведінки водія, докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою водія та спричиненням позивачу матеріальної шкоди, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем відшкодування в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 12 255,226 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м.Харків, вул.Мироносицька, 99, літ.А-3, ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, вул.Федорова, 32-А, ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 12 255,26 грн. та 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_1