Ухвала суду № 63087914, 28.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про виправлення описки

28.11.2016 р.Справа№ 5015/5510/11

Суддя господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали заяви за вх. № 5617/16 від 24.11.2016 року про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року та поновлення строку для предявлення виконавчого документу до виконання у справі № 5015/5510/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (м. Київ) в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів (м. Львів)

до відповідача: Дочірнього підприємства Над Дністром Відкритого акціонерного товариства Львівський керамічний завод (м. Миколаїв Львівської області)

про: звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: : ОСОБА_1 довіреність № 09-32/322 від 01.07.2016 року.

від відповідача: Каблак Ю-І.П. довіреність б/н від 05.10.2016 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (м.Київ) в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів (м.Львів) до Дочірнього підприємства Над Дністром Відкритого акціонерного товариства Львівський керамічний завод (м.Миколаїв Львівської області) про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 уточнені позовні вимоги задоволено.

24.11.2016 року до канцелярії суду за вх. № 5617/16 подано заяву про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року та поновлення строку для предявлення виконавчого документу до виконання у справі № 5015/5510/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (м. Київ) в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів до Дочірнього підприємства Над Дністром Відкритого акціонерного товариства Львівський керамічний завод про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2016 р. заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 28.11.2016 р.

Позивач вимог ухвали суду про прийняття до розгляду заяви від 24.11.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.11.2016 року за вх. № 47523/16 позивач подав обґрунтування до заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про прийняття до розгляду заяви від 24.11.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (м. Київ) в особі Філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів до Дочірнього підприємства Над Дністром Відкритого акціонерного товариства Львівський керамічний завод про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 уточнені позовні вимоги задоволено, стягнуто із Дочірнього підприємства Над Дністром Відкритого акціонерного товариства Львівський керамічний завод(81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 17; код ЄДРПОУ 30640923, рахунок № 26000302420987 у філії Відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Львів, МФО 325633) заборгованість по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 226к-2007 від 28 листопада 2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: будівля цеху № 2, позначеного на плані за літерою Ж-4 площею 10977,8 кв.м.; будівля шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою Е-2 площею 903,8 кв.м; будівля компресорної, позначеної на плані за літерою Л-1 площею 119,2 кв.м; піднавіс металічний, позначений на плані літерою Е-1 площею 199,4 кв.м; водонапірна башта, позначена на плані літерою Щ, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Пісочна, вул.Львівська, 2, яке передано в іпотеку Банку, згідно договору іпотеки від 29.11.2007 року за реєстраційним № 2398, що належить ДП Над Дністром ЗАТ Львівський керамічний завод(код ЄДРПОУ 30640923, 81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 17) на користь ПАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м. Київ, пров. Шевченка,12), в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів (79007, м. Львів, вул. Ак. Гнатюка, 2, код ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633; рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості - № 29095303420987 у філії Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Львів, МФО 325633) в межах суми 118 539 (сто вісімнадцять тисяч пятсот тридцять девять) грн. 31 коп., 1 829 (одну тисячу вісімсот двадцять девять) грн. 39 грн. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 100 (сто) грн. 00 коп. витрат за надання витягу з Державного реєстру іпотек.

15.12.2016 року за вх. № 1964/11-01 подано апеляційну скаргу на Рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. апеляційну скаргу дочірнього підприємства Над Дністром ЗАТ Львівський керамічний завод залишено без задоволення. Рішення господарського суду Львівської області від 06 грудня 2011 року у справі № 5015/5510/11 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення доповнено реченнями такого змісту: Спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Початкова ціна предмета іпотеки 1250000,00 грн.

19.11.2013 року матеріали справи № 5015/5510/11 повернулися на адресу Господарського суду Львівської області.

05.10.2015 року за вх. № 42538/15 позивачем подано заяву про видачу наказу.

07.10.2015 року Господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

24.11.2016 року за вх. № 5617/16 позивачем подано заяву про виправлення помилки в наказі на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11, а також поновлення пропущеного строку предявлення до виконання наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

У своїй заяві заявник зазначає, що після отримання наказу та під час його виконання ним було виявлено, що при виготовленні наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 було допущено помилку в даті видачі наказу, оскільки, замість 19.11.2013 р. дати повернення матеріалів справи на адресу Господарського суду Львівської області, в ньому зазначена дата 07.10.2015 р., тобто дата фактичної видачі наказу за заявою стягувача.

Крім того, зважаючи на норми чинного законодавства України, строк предявлення до виконання виконавчого документу встановлено протягом одного року з моменту видачі наказу, тобто, за твердженням заявника, наказ повинен був бути предявленим до виконання до 19.11.2014 року.

Заявник зазначає, що рішення суду боржником в добровільному порядку не виконано.

Зважаючи на вищевикладене, заявник просить суд виправити помилку в наказі, а саме: змінити дату наказу з 07.10.2015 року на 19.11.2013 року та відновити строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Боржник в судовому засіданні в частині виправлення помилки в наказі вимоги заявника підтримав, однак, заперечив проти задоволення вимог, що заявлені в заяві стягувача щодо поновлення строку предявлення наказу до виконання.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Нормами чинного законодавства України не обмежено строк звернення стягувача до суду з заявою про видачу виконавчого документа, як і строк виконання судового рішення, який встановлено до повного виконання такого.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 уточнені позовні вимоги задоволено, стягнуто із Дочірнього підприємства Над Дністром Відкритого акціонерного товариства Львівський керамічний завод(81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 17; код ЄДРПОУ 30640923, рахунок № 26000302420987 у філії Відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Львів, МФО 325633) заборгованість по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 226к-2007 від 28 листопада 2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: будівля цеху № 2, позначеного на плані за літерою Ж-4 площею 10977,8 кв.м.; будівля шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою Е-2 площею 903,8 кв.м; будівля компресорної, позначеної на плані за літерою Л-1 площею 119,2 кв.м; піднавіс металічний, позначений на плані літерою Е-1 площею 199,4 кв.м; водонапірна башта, позначена на плані літерою Щ, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Пісочна, вул.Львівська, 2, яке передано в іпотеку Банку, згідно договору іпотеки від 29.11.2007 року за реєстраційним № 2398, що належить ДП Над Дністром ЗАТ Львівський керамічний завод(код ЄДРПОУ 30640923, 81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 17) на користь ПАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м. Київ, пров. Шевченка,12), в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів (79007, м. Львів, вул. Ак. Гнатюка, 2, код ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633; рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості - № 29095303420987 у філії Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Львів, МФО 325633) в межах суми 118 539 (сто вісімнадцять тисяч пятсот тридцять девять) грн. 31 коп., 1 829 (одну тисячу вісімсот двадцять девять) грн. 39 грн. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 100 (сто) грн. 00 коп. витрат за надання витягу з Державного реєстру іпотек.

15.12.2016 року за вх. № 1964/11-01 подано апеляційну скаргу на Рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. апеляційну скаргу дочірнього підприємства Над Дністром ЗАТ Львівський керамічний завод залишено без задоволення. Рішення господарського суду Львівської області від 06 грудня 2011 року у справі № 5015/5510/11 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення доповнено реченнями такого змісту: Спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Початкова ціна предмета іпотеки 1250000,00 грн.

19.11.2013 року матеріали справи № 5015/5510/11 повернулися на адресу Господарського суду Львівської області.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

05.10.2015 року за вх. № 42538/15 позивачем подано заяву про видачу наказу.

07.10.2015 року Господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

Однак, згідно абз. 2 ч. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо судове рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається (надсилається) після здійснення такого перегляду, то дата видачі наказу має збігатися з датою повернення матеріалів справи (матеріалів апеляційного провадження) із суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду.

Згідно ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

24.11.2016 року за вх. № 5617/16 позивачем подано заяву про виправлення помилки в наказі на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11, а також поновлення пропущеного строку предявлення до виконання наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

Згідно ч. 1 ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно ч. 1 ст. 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 18 «Вимоги до виконавчого документу» Закону України «Про виконавче провадження», згідно ч. 1 якого у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В ході судового розгляду заяви стягувача про виправлення помилки в наказі встановлено, що при виготовленні наказу Господарського суду Львівської області від на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 судом в тексті наказу

зазначено:

Дата: 07.10.2015 р.

Наказ дійсний для предявлення до виконання до 06 жовтня 2016 року.

замість:

Дата: 19.11.2013 р.

Наказ дійсний для предявлення до виконання до 19 листопада 2014 року.

В звязку з чим, слід вчинити відповідні виправлення у даному наказі.

Разом з тим, Конституцією України закріплено загальні засади, на яких базуються суспільно-політичні відносини в державі: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави (частина друга статті 3). Забезпечення прав і свобод людини і громадянина означає їх визнання, дотримання та захист. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується; права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина третя статті 8, частина перша статті 55 Основного Закону України).

Судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених частиною третьою статті 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункти 2, 4, 8). Щодо господарського судочинства зазначені засади своє втілення і розвиток дістали у розділах I, XII та XII-1 Кодексу. Принципи рівності перед законом і судом та змагальності визначені у статтях 4-2, 4-3 розділу I "Загальні положення" Кодексу, є загальними і застосовуються у всіх інстанціях господарського судочинства.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд відповідних звернень судом.

Згідно ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Таким чином, дана норма встановлює право господарського суду відновити строк для предявлення наказу до виконання.

Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що такий вичерпався. Тобто, відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується.

Причини поважності пропущення строку для предявлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Оскільки чинним законодавством України не обмежено строку звернення стягувача до суду з заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання судового рішення, а також не обмежено строк виконання судового рішення, крім обставин фактичного здійснення його виконання, стягувач, згідно своєї заяви, отримав такий наказ 07.10.2015 р., так як підставою для видачі такого наказу судом, згідно чинного законодавства України, є саме така заява.

Як зазначено вище, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», строком предявлення такого наказу до виконання є один рік. Разом з тим, згідно абз. 2 ч. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо судове рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається (надсилається) після здійснення такого перегляду, то дата видачі наказу має збігатися з датою повернення матеріалів справи (матеріалів апеляційного провадження) із суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду, виключно якому надано право видачі виконавчого документа на примусове виконання судового рішення, в звязку з чим у відповідні реквізити внесені зміни.

Тому, оскільки у вищезазначений наказ внесено відповідні виправлення, а також з метою забезпечення захисту права стягувача на звернення до Органів виконавчої служби України для примусового виконання судового рішення, в разі ухиляння боржника від виконання свого обовязку щодо добровільного виконання цього рішення, суд поновлює строк для предявлення виконавчого документу для виконання згідно вимог Конституції України та інших законодавчих актів щодо обовязковості виконання судових рішень.

Зважаючи на те, що судом при виготовленні наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 було допущено помилку в даті видачі наказу, оскільки, замість 19.11.2013 р. дати повернення матеріалів справи на адресу Господарського суду Львівської області, в ньому зазначена дата 07.10.2015 р., а тому, датою предявлення виконавчого документу до виконання повинна була б бути дата до 19.11.2014 р., суд приходить до висновку про можливість виправлення помилки в наказі на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 щодо дати його прийняття та дати предявлення виконавчого документу до виконання. Також, зважаючи на вищенаведене, з метою забезпечення стягувачу його права на виконання рішення суду, суд поновляє пропущений строк предявлення до виконання наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

Отже, з огляду на викладені обставини, керуючись ст. ст. 86, 89, 117, 119 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача за вх. № 5617/16 від 24.11.2016 року про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року та поновлення строку для предявлення виконавчого документу до виконання у справі № 5015/5510/11 задоволити.

2. Виправити допущену помилку наказі Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11, в якому зазначити датою видачі наказу 19.11.2013 року замість 07.10.2015 р., а також зазначити, що наказ дійсний для предявлення до виконання до 19 листопада 2014 року.

3. Поновити строк для предявлення наказу Господарського суду Львівської області на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.

Суддя Пазичев В.М.