Ухвала суду № 63086424, 24.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/15387/15-ц Головуючий суддя І інстанції Сиротников Р.Є.

Провадження № 22-ц/790/6676/16 Суддя доповідач Трішкова І.Ю.

Категорія: із договорів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Кругової С.С., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Дмитренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_7 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» філія АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за відсотками за кредитом, простроченої комісії за кредитом,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») філія АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові (далі по тексту (АТ «Укрексімбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що між АТ «Укрексімбанк» та відповідачем укладені: кредитний договір № 807С104 від 17.10.2007 року (кредитний договір-1), відповідно до якого позивач надає відповідачу кредит в сумі 450000,00 євро з кінцевою датою погашення 16.10.2014 року, з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Euribor (12m)+7,44%, але не нижче 12,0% річних; та кредитний договір № 6807С5 від 05.02.2007 року (кредитний договір 2), відповідно до якого позивач надає відповідачу кредит в сумі 87400,00 швейцарських франків з кінцевою датою погашення 04.02.2013 року, з щомісячною сплатою процентів у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Libor 12m швейцарських франків +6,80%, але не менше 9,24% річних.

Кредитний договір 1 та кредитний договір 2, далі разом - Кредитний договір.

Кредитним договором передбачено надання позивачем відповідачу кредиту на певних умовах та зобов'язання відповідача виконувати усі умови за Кредитним договором, у тому числі здійснювати погашення Кредитів згідно з графіком погашення кредиту (п.2.4.1 Кредитного договору), що є невід'ємною частиною Кредитного договору та сплачувати проценти за користування кредитом.

Відповідачем не виконуються зобов'язання за Кредитним договором, а саме зобов'язання по своєчасному погашенню кредиту та сплаті процентів, в зв'язку з чим позивач у 2009 році вже звертався до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором. Вказаний позов рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2009 року задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором станом на 08.12.2009 року. Вказане рішення суду набрало законної сили, але не виконане відповідачем. За таких обставин, Кредитний договір зберігає силу, а відповідачеві продовжують нараховуватись відсотки та інші платежі по кредитам згідно з умовами кредитного договору.

В зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за період з 09.12.2012 року по 11.08.2015 року утворилась заборгованість: за кредитним договором 1 - 84395,33 Євро (еквівалент 1966411,19 грн.) - заборгованість за відсотками за кредитом, 90,00 грн. - прострочена комісія за управління кредитом; за кредитним договором 2 - 8787,47 швейцарських франків (еквівалент 191199,53 грн.) - заборгованість за відсотками за кредитом.

В судове засідання представник позивача, що діє на підставі довіреності, не з'явився, надав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати за його відсутністю, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та його представник, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи сповіщені своєчасно та належним чином.

Третя особа - ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2016 року позов АТ «Укрексімбанк» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», філія «АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові заборгованість за відсотками за кредитом у сумі 84 395, 33 євро та 8787,47 швейцарських франків, прострочену комісію за управління кредитом у сумі 90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», філія АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові судовий збір в сумі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та грубе порушення процесуального права, як таке, що є невмотивованим, необґрунтованим, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, стягнути з ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на його користь сплачений судовий збір.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 посилався на те, що слідчим СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було призначено судову технічну експертизу, проведення якої було доручено НДЕКЦ в м. Харкові, за висновком якої від 03 листопада 2015 року за № 438 було зазначено, що у наданих на дослідження документах, кредитному договорі від 17.10.2007 року № 6807С104, укладений між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_3, додатку № 1 до кредитного договору від 17.10.2007 року № 6807С104 «Графік погашення кредиту за Договором», Додатку № 2 до Кредитного договору від 17.10.2007 № 6807С104 «Таблиця визначення сукупної вартості та реальної процентної ставки», - всі підписи і всі рукописні записи, відтворені способом струминного друку, а не виконані пишучими приладами, зображення всіх відтисків круглих гербових печаток у даних документах відтворені способом струминного друку, а не нанесені печатними формами.

З урахуванням викладеного вважав, що позовні вимоги АТ «Укрексімбанку» є недоведеними, а висновки суду про порушення умов кредитних договорів передчасними, оскільки рішення суду базується на підроблених документах.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія відповідно до положень ст. 308 ЦПК України, вирішила апеляційну скаргу відповідача відхилити з наступного.

За правилом ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.

Суд, за ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

По справі, згідно наданих доказів встановлено, що між позивачем та відповідачем укладені кредитні договори: №807С104 від 17.10.2007 року (а.с. 5-8), відповідно до якого позивач надає відповідачу кредит в сумі 450000,00 євро з кінцевою датою погашення 16.10.2014 року, з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Euribor (12m)+7,44%, але не нижче 12,0% річних;

Кредитний договір №6807С5 від 05.02.2007 року (а.с. 17-21), відповідно до якого позивач надає відповідачу кредит в сумі 87400,00 швейцарських франків з кінцевою датою погашення 04.02.2013 року, з щомісячною сплатою процентів у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Libor 12m швейцарських франків +6,80%, але не менше 9,24% річних.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України.

В силу ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно положень ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем та його представником не надано доказів повернення позики банку або припинення зобов'язань за кредитними договорами, підстави для чого передбачені ст.ст. 559, 598-609 ЦК України, отже позов має бути задоволений в повному обсязі.

Що стосується доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що підпис на кредитному договорі йому не належить, судова колегія до уваги не приймає.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Сам по собі факт проведення експертизи не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки як вбачається з матеріалів справи рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2009 року у справі №2-9089/09 (а.с. 26-27), з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто заборгованість за вищевказаними кредитними договорами станом на 08.12.2009 року).

Рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.09.2010 року (а.с. 60-62), задоволено касаційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», рішення Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 01.04.2010 року в частині задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 про розірвання кредитних договорів скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вимоги ОСОБА_3 про розірвання кредитних договорів - відмовлено.

Таким чином на теперішній час кредитні договори, укладені між позивачем та відповідачем, є дійсними та продовжують діяти.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що він звертався до суду за захистом своїх порушених прав з урахуванням вищезазначеного висновку експертизи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для зміни чи скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: І.Ю. Трішкова

Судді: С.С. Кругова

Р.М. Піддубний