Ухвала суду № 63085936, 01.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18719/16-к

н/п 1-кс/640/9254/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Боденко Д.О.,

за участю слідчого - Дорошенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дорошенка Дмитра Вікторовича про арешт майна по кримінальному провадженню за 12016220000001317 від 28 листопада 2016 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

Слідчий СУ ГУНП в Харківській області ст. лейтенант поліції Дорошенко Д.В. 30.11.2016 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області юристом 2 класу Суворовою Ю.О., у якому просив: 1) поновити процесуальний строк подання клопотання про арешт майна; 2) накласти арешт на автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (тел. НОМЕР_2), шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження; 3) зберігання автомобіля «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1 здійснювати на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Близнюківського ВП ГУ НП в Харківській області.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному 28.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220000001317 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 28.11.2016, приблизно о 00:10, в районі буд. № 2 по вул. Свободи у смт. Близнюки, Близнюківського р-ну, Харківської обл., водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Шкода Супер Б» р.н. НОМЕР_1 здійснив виїзд за межі проїжджої частини та допустив перекидання автомобіля із наступним наїздом на стіну вказаного будинку, внаслідок дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_4 помер у лікарні, а пасажир ОСОБА_5 був госпіталізований до Близнюківської ЦРЛ з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, забій грудної клітини.

28.11.2016 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було оглянуто автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, на якому було виявлено пошкодження у вигляді: деформації капоту, даху, правих дверей, передніх та задніх правих крилах, скла на задніх та передніх дверях, лобового скла переднього правого колеса. Автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1 був вилучений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Близнюківського ВП ГУ НП в Харківській області.

Автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1 відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене, а також те що 28.11.2016 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, був вилучений слідчим, він відповідає критеріям визначеним у ст. 170 КПК України.

Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення експертизи технічного стану автомобіля.

За таких обставин на даний час виникла необхідність у арешті автомобілю «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майданчику та (або) стоянці ГУ НП в Харківській області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Згідно із вимогами ст. 100 КПК України та п. 20 постанови КМУ № 1104 від 19.11.2012 не передбачено можливість передачі речових доказів - транспортних засобів на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.

Слідчий вказав, що відповідно до ч.5 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна звернутись належним чином у встановлений час не представилось можливим, у зв'язку з тим , що були відсутні документи на транспортний засіб .

29.11.2016 встановлено, що автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, належить ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчий також вказав, що наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку водія.

У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Власник автомобіля ОСОБА_3, про день та час розгляду клопотання слідчого повідомлений своєчасно та належним чином, проте у судове засідання не з"явився.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України щодо терміну розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля ОСОБА_3

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши думку слідчого, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12016220000001317 від 28 листопада 2016 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.11.2016, автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, був вилучений 28.11.2016 (а.с. 6-9).

Клопотання про арешт майна подано до суду 30.11.2016 о 11-55 год. (а.с. 2).

Таким чином, згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, передбачений законом строк для подачі клопотання слідчим, прокурором порушено, оскільки клопотання про арешт майна подано до суду поза межами визначеного строку.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Вказаною статтею передбачається не просто можливість, а й обов'язковість поновлення строку виконання процесуальних дій, пропущеного з поважних причин. Поважність причин визначається слідчим суддею у разі неможливості своєчасного подання відповідного документа через будь-які обставини, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ.

Принципом кримінального судочинства є доступ до правосуддя (ст. ст. 7, 21 КПК України), який впроваджує у вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство міжнародно-правовий стандарт, який міститься у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до поновлення процесуального строку слідчому, прокурору на звернення до суду з клопотанням про арешт майна, пропущеного із поважних причин. Крім того, при наявності не вирішеного питання щодо арешту тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні забезпеченням гарантованого нормами міжнародного та вітчизняного права принципу доступу до правосуддя є розгляд даного клопотання по суті із винесенням судового рішення.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що вилучений відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.11.2016, автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_3, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дорошенка Д.В. автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов"язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власнику автомобіля «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3, відчуження, продаж, керування та ремонтування, зазначеним автомобілем, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Поновити процесуальний строк слідчому, прокурору на звернення до суду з клопотанням сідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дорошенка Дмитра Вікторовича про арешт майна по кримінальному провадженню за 12016220000001317 від 28 листопада 2016 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнавши причини його пропуску поважними.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дорошенка Дмитра Вікторовича про арешт майна по кримінальному провадженню за 12016220000001317 від 28 листопада 2016 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «Шкода СуперБ» р.н. НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони його відчуження, продажу, керування та ремонтування, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого майна визначити майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів Близнюківського ВП ГУ НП в Харківській області, відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.