Вирок № 63085853, 01.12.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2821/16-к

Номер провадження 1-кп/623/214/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

за участю прокурора: Ільюшонок О.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201622320001441 від 29.08.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця с. Неженка Куйбишевського району, Кокчетавської області, Казахстан, громадянина України, білоруса, з повною середньо освітою, не працюючого, інваліда III групи, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 22.02.1989 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 83, ст. 42 КК України від 1960 року, до 3 років та 6 місяців позбавлення волі;

- 22.01.1993 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України від 1960 року до 1 року позбавлення волі;

- 10.06.1994 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 82, ст. 42 КК України від 1960 року, до 4 років позбавлення волі;

- 30.06.1998 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України від 1960 року, до І року позбавлення волі;

- 27.06.1999 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України від 1960 року до 6 місяців позбавлення волі;

- 19.10.2002 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі;

- 26.09.2007 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 162 КК України, до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 20.04.2011 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 263КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2016 року приблизно о 20 годині 59 хвилин, ОСОБА_1 повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля стоянки розважального центру «Марс», по вул. Паромній, 1/2, в м. Ізюм Харківської області, шляхом буксирування відкрито заволодів мопедом «HondaTact F16», вартістю якого складає 7573 грн., що належить ОСОБА_2, чим останньому заподіяв матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся, підтвердив обставини справи та повідомив суд, що 28.08.2016р. після вжиття алкогольних напоїв у невеликому розмірі їхав через парк на велосипеді, та побачив, що біля РЦ «Марс» стоїть на стоянці мопед. Потім він спустився вниз, у нього відібрав велосипед невідомий чоловік, який вдарив йому в груди, та ОСОБА_1 пішов обратно до розважального центру. Потім він сів на мопед, оскільки йому стало погано та мопед покатився, після чого ОСОБА_3 почав його наздоганяти. Розуміє що його дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, а тому визнає і фактичні обставини злочину і цивільний позов.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив суд, що 28.08.2016р. перебував із знайомим на стоянці РЦ «Марс», де поставив свій мопед. Потім побачив, що незнайомий чоловік сів на його власний мопед та почав скочуватися з гірки, вони разом з другом побіжали за ним, навздогнали та викликали поліцію. Обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння. Уточнив цивільний позов, відповідно до якого просить суд стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі 3800 грн., оскільки останній відшкодував матеріальну частину в сумі 200 грн. після підготовчого судового засідання.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі без застосування додаткового покарання - конфіскації майна.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, потерпілого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій згідно ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, на обліку у лікаря психіатра, нарколога та Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, інвалід ІІІ групи, раніше судимий, розлучений, за його словами проживає разом з жінкою у цивільному шлюбі, знаходиться на стаціонарному лікуванні у зв`язку з загостренням хвороби стегнової кістки, про що свідчать: довідки лікарів, характеристики з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка з військкомату, посвідчення, довідка МСЕК.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнає себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочину.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості. вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину, який вчинений обвинуваченим ОСОБА_1, беручи до уваги особу винного, зокрема, правовий статус обвинуваченого, який раніше судимий, останній раз п`ять років тому в 2011 році, осудність, фізичний статус - наявність захворювання, інвалідність ІІІ групи, соціальний статус - наявність стійких соціальних зв'язків, позитивні характеристики, те, що обвинуваченому 2007 та 2011 роках призначались покарання із застосуванням ст. 75 КК України, і в подальшому обвинувачений звільнявся від відбування покарання, що свідчить про позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, відшкодування частково шкоди обвинуваченому, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає як основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, так і додаткове покарання, як конфіскація майна або без такої.

Враховуючи вимоги ст. 77 КК України суд не застосовує додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що, з вини обвинуваченого, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправними діями обвинуваченого, вчиненим ним злочином.

При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди опираючись на п. 9 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд виходить з вимог розумності, виваженості та справедливості та враховує обставини, викладені вище. Розмір відшкодування завданої потерпілому шкоди, суд розцінює в розмірі 3800 грн., яку слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням експертизи обставин авто-товарознавчої експертизи у розмірі 351,84 грн., що проводилась експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 69-1, 75,76, ч.2 ст. 289 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 370, 374 КПК України, п. 9 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити основне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без застосування додаткового покарання -конфіскації майна.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовій строк - 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місцяпроживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7., РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3) моральну шкоду в розмірі 3800 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи в розмірі 351 грн. 84 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази - мопед «HondaTact F16», повернутий потерпілому ОСОБА_2 під розписку, вважати повернутим.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк