Рішення № 6308357, 10.04.2009, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-903/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

при секретарі - Залєвській Я.В.,

за участю

представника позивача - Ахметової С.М.,

відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ГЖЕД №7 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості витрат на утримання будинку та прибудинкової території станом по 01 грудня 2008 року в сумі 1392 грн. 85 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила суд стягнути з відповідачів на користь позивача 1392 грн. 85 коп. заборгованості з витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період по грудень 2008 року. Пояснила суду, що будинок АДРЕСА_1, в якому проживають відповідачі, перебуває на балансі позивача. Хоча письмового договору про надання відповідачам послуг на утримання будинку та прибудинкової території позивачем не укладалося, але позивачем послуги надавались, відповідачі такі послуги отримували. Вважає, що відповідачі як власники квартири, зобовязані брати участь в утриманні будинку та прибудинкової території. Крім того, відповідачі приймали послуги, що надаються позивачем, від отримання цих послуг не відмовлялись. Тому просила позов задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні позов не визнавали. Пояснили, що послуги оплачували, про що мають квитанції. Тому сума боргу дещо інша. Крім того, послуги від ГЖЕД отримували неналежної якості. У звязку з цим просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі позивача ГЖЕД №7 та ним обслуговується.

Квартира АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 11 червня 1996 року на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_1.

Договір про обслуговування будинку та прибудинкової території сторонами не укладався.

Але однією стороною позивачем по справі ГЖЕД №7 - надавались другій стороні відповідачу ОСОБА_1 послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, відповідач зазначені послуги приймала, але оплачувала нерегулярно. Від отримання послуг відповідач не відмовлялась.

Внаслідок неповної оплати відповідач ОСОБА_1 станом на грудень 2008 року має заборгованість в розмірі 1392 грн. 85 коп.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, згідно якої власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Тобто, внаслідок виникнення у них права власності на квартиру у багатоквартрному будинку у відповідача виникло право спільної сумісної власності з іншими власниками квартир у цьому будинку, в тому числі і з позивачем, на його окремі елементи та загальні інженерні конструкції.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 як власник квартири у багатоквартирному будинку та відповідно як співвласник будинку зобовязана утримувати як свою квартиру, так і будинок, в якому ця квартира розташована.

Чинним законодавством передбачена також і форма участі власника квартири в утриманні будинку та прибудинкової території, а саме - через внесення коштів на рахунок відповідної ГЖЕД.

Крім того, відповідно до п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 власник квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Такі ж норми містить і п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Тобто, законодавством передбачена активна позиція власника квартири у правовідносинах з утримання будинку та прибудинкової території.

Крім того, суд враховує, що не сплачуючи в повному обсязі на рахунок позивача плату за послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, відповідач позбавляла позивача фінансової можливості оплачувати необхідні роботи та матеріали на обслуговування будинку.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості виконаний з врахуванням затверджених тарифів на житлово-комунальні послуги.

Крім того, надані суду відповідачем квитанції в повній мірі підтверджують розрахунок заборгованості, що наданий до справи позивачем.

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 1392 грн. 85 коп.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не є співвласником квартири, наявність будь-яких договірних відносин щодо його участі в утриманні будинку та прибудинкової території в судовому засіданні не встановлено, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.

Судом при ухваленні рішення не застосовуються строки давності, на які посилалася відповідач з наступних підстав.

Відповідно до ст. 264 УК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

В судовому засіданні встановлено, що заборгованість відповідача станом на січень 2005 року складала 1393,18 грн., в подальшому відповідач за період з січня 2005 року по грудень 2008 року сплачувала як поточні платежі, так і платежі в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

Крім того, згідно заповненої відповідачем квитанції на оплату та згідно квитанції про оплату 7R1867 від 18.01.2005 року відповідачем ОСОБА_1 сплачено 74 грн. 16 коп. в рахунок заборгованості, що виникла в період до 01.01.2005 року.

Часткове погашення відповідачем існуючої заборгованості, крім наданого позивачем розрахунку, підтверджується дослідженими в судовому засіданні квитанціями.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено дії по визнанню свого боргу, тому перебіг позовної давності перервався та не підлягає застосуванню при вирішенні справи.

Також з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 30 грн. Тому всього з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ГЖЕД №7 необхідно стягнути суму у розмірі 1422 грн. 85 коп.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути державне мито у розмірі 51 грн.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Смоленськ, проживаючої: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер та місце роботи не встановлені, на користь Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7 (м.Полтава, вул.Зіньківська, 7, ідентифікаційний код 13961770) суму в розмірі 1422 грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51 грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий О.А.Самсонова