Рішення № 6308144, 14.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.09 Справа№ 9/73

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі;

Позивача: Військово-медичного клінічного центру Західного регіону України , м. Львів,

До відповідача: Першого об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т-0110), м. Львів,

Про стягнення заборгованості за надання медичної допомоги по лікуванню військовослужбовців в розмірі 7 417 грн. 06 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від прокурора: Майорчак В.М - посвідчення № 22,

Від позивача: Каблак О.П. представник, за довіреністю від 19.01.2009 року,

Від відповідача: Гальчинський С.О. представник, за довіреністю від 03.07.2008 року.

Представникам роз”яснено права і обов”язки передбачені ст. 22, 29 ГПК України, зокрема право відводу судді (ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено. Представники відмовилися від технічної фіксації судового процесу, про що, подали письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі: позивача: Військово-медичного клінічного центру Західного регіону України, м. Львів, до відповідача: Першого об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т-0110), м. Львів, про стягнення заборгованості за надання медично-профілактичної допомоги по лікуванню військовослужбовців в розмірі 28903 грн. 84 коп. в т.ч. 23419 грн. 61 коп. основного боргу, 2778 грн. 25 коп. пені, 1639 грн. 37 коп. штрафу, 838 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 228 грн. 35 коп. відсотків річних та стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України судові витрати.

Ухвалою суду від 06.04.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 30.04.2009 року, про що сторони були належним чином, під розписку: повідомлені: Прокурор 17.04.09р., Позивач 13.04.09р., а Відповідач 14.04.09р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованими кореспонденціями відповідно № 4167963, № 4167947, № 4167955 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

У звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання 30.04.2009р. та поданням Військовим прокурором, через канцелярію господарського суду Львівської області, в порядку статті 22 ГПК України, заяви про уточнення до позовної заяви № 621 від 30.04.2009 року (вхідний № 8886 від 30.04.09р.), у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача за надані медично-профілактичні послуги: 23419,61 грн. основного боргу, 2778,25 грн. пені, 1639,37 грн. штрафу, 838,26 грн. інфляційних втрат, 228,35 грн. 3 % річних, розгляд справи відкладався на 14.05.2009р.

Військовий прокурор позовні вимоги підтримав повністю, подав докази надсилання сторонам у справі копії позовної заяви з доданими до неї документами, докази про надсилання сторонам заяви про уточнення позовних вимог № 621 від 30.04.09р. (вхідний № 8836), просить позов задовільнити з підстав наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, судові витрати стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав документи, які вимагалися судом, та пояснив, що 1-й об»єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв»язку України, це, військове формування, яке складається з військових частин, медичне лікування, обстеження, згідно поданих документів, надавалося військовослужбовцям військової частини Т-0110, яка виступала платником за надане медичне обслуговування. Позивач зареєстрований в Державному реєстрі, як юридична особа, під найменуванням: «Перший об”єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв»язку України, з якою укладено договір № 3/08-16 від 02.06.2008р., медично-профілактичні послуги надавалися, на підставі направлень Військового формування (Військової частини Т-0110), яка здійснює оплату. Оплата за надану медично-профілактичну допомогу, проводиться військовим формуванням, на підставі виставлених Медичною установою, рахунків у 10-денний термін з дня надходження рахунку (п. 4.2.). Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки: № 166 від 10.07.2008р. на суму 288,72 грн.; № 168 від 10.07.2008р. на суму 2184,16 грн.; № 261 від 23.10.2008р. на суму 272,38 грн.; № 263 від 23.10.2008р. на суму 1836,68 грн.; № 302 від 19.11.2008р. на суму 1919,46 грн.; № 326 від 12.12.2008р. на суму 1577,46 грн.; № 328 від 12.12.2008р. на суму 5989,68 грн.; № 345 від 15.12.2008р. на суму 1756,74 грн.; № 346 від 16.12.2008р. на суму 57,27 грн.; № 347 від 16.12.2008р. на суму 120,00 грн.; № 36 від 10.03.2009р. на суму 753,52 грн.; № 37 від 10.03.2009р. на суму 2200,00 грн.; № 38 від 10.03.2009р. на суму 4279,00 грн.; № 39 від 10.03.2009р. на суму 184,54 грн., що разом складає суму 23419 грн. 61 коп., зазначені рахунки відповідачем досі не оплачені, просить позов задовільнити.

Представник Відповідача, подав відзив на позовну заяву від 14.05.2009р. у справі № 9/73, позовні вимоги визнав повністю та пояснив, що дійсно на підставі направлень, які виписувалися військовою частиною Т-0110, проходили лікування, обстеження військові, прізвища яких зазначені у рахунках, на підставі виставлених позивачем рахунків, військова частина Т-0110, повинна була провести оплату за надані медичні послуги, однак, за відсутністю коштів, така оплата не проведена.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, оглянув подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, судом ВСТАНОВЛЕНО:

06 серпня 2008 року між позивачем (Військово-медичним клінічним центром Західного регіону України) - за договором Медичний заклад, та відповідачем (Першим об”єднаним загоном Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв»язку України (Військова частина Т-0110) - за договором Замовник, було укладено Договір № 3/08-16 про надання медичної допомоги.

Згідно умов цього договору (п.1.1.), на підставі постанови КМ України від 18.10.1999р. № 1923 «Про затвердження порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями», Військове формування доручає Медичному закладу надання лікувально-профілактичної допомоги військовослужбовцям Військового формування.

Медична допомога надається Медичним закладом у порядку та обсязі, визначеному сторонами за договором у п. 2.1. договору, - сума договору 8000,00 грн.

Надання медично-профілактичної допомоги проводиться лише при наявності направлення Військового формування (абзац другий п. 2.1. договору).

Порядок розрахунків за надану Медичним закладом лікувально-профілактичну допомогу військовослужбовцям Військового формування, визначено у розділі 4 договору, Додатку № 2 до договору (п. 4.1.), здійснюється на підставі рахунків виставлених Військовому формуванню Медичним закладом, і рахунок оплачується у 10-денний термін з дня надходження рахунку (п. 4.2.).

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, що підтверджується матеріалами справи, надав медичну-профілактичну допомогу військовослужбовцям позивача (Військова частина Т-0110) на загальну суму 23 419 грн. 61 коп., що підтверджується направленнями виписаними В/ч Т-0110, рахунками, які виставлялися Позивачу Відповідачем: № 166 від 10.07.2008р. на суму 288,72 грн.; № 168 від 10.07.2008р. на суму 2184,16 грн.; № 261 від 23.10.2008р. на суму 272,38 грн.; № 263 від 23.10.2008р. на суму 1836,68 грн.; № 302 від 19.11.2008р. на суму 1919,46 грн.; № 326 від 12.12.2008р. на суму 1577,46 грн.; № 328 від 12.12.2008р. на суму 5989,68 грн.; № 345 від 15.12.2008р. на суму 1756,74 грн.; № 346 від 16.12.2008р. на суму 57,27 грн.; № 347 від 16.12.2008р. на суму 120,00 грн.; № 36 від 10.03.2009р. на суму 753,52 грн.; № 37 від 10.03.2009р. на суму 2200,00 грн.; № 38 від 10.03.2009р. на суму 4279,00 грн.; № 39 від 10.03.2009р. на суму 184,54 грн., Розрахунком заборгованості по військовій частині Т-0110 станом на 30.04.2009р., Актом звірки взаємних розрахунків від 15 квітня 2009р., направленнями виписаними військовою частиною Т-0110, які долучено до матеріалів справи, Калькуляцією вартості фактичних витрат, яка затверджена начальником військово-медичного клінічного центру Західного регіону 31.10.2008р.

Так, згідно рахунку № 166 від 10.07.08р. медичне обслуговування було надано на суму 288,72 грн. військовослужбовцям: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, платник: В/ч Т-0110, згідно рахунку № 168 від 10.07.2008р. медичне обслуговування було надано на суму 2184,16 грн. військовим: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, платник: В/ч Т-0110, за направленням виписаним В/ч Т-0110 від 20.08.08р., згідно рахунку № 261 від 23.10.08р. на суму 272,38 грн. медична допомога надана військовим ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_9, платник: В/ч Т-0110, згідно рахунку № 263 від 23.10.08р. на суму 1836,68 грн. медична допомога була надана військовим: військовим ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_10, платник: В/ч Т-0110, за направленням виписаним В/ч Т-0110 від 16.10.08р., згідно рахунку № 302 від 19.11.2008р. на суму 1919,46 грн. медичне обслуговування було надано військовим: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, платник: В/ч Т-0110, за направленням В/ч Т-0110 від 06.08.08р., згідно рахунку № 326 від 12.12.08р. на суму 1577,46 грн. лікувалися військові: ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, платник: В/ч Т-0110, згідно рахунку № 328 від 12.12.2008р. на суму 5989,68 грн. (рахунок № 328 на двох аркушах) медичне обслуговування було надано військовим: ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_24, ОСОБА_24, ОСОБА_18 ОСОБА_18, платник: В/ч Т-0110, за направленням виписаним в/ч Т-0110 від 06.11.08р., згідно рахунку № 345 від 15.12.08р. на суму 1756,74 грн. проводилося медичне обстеження військових, платник: В/ч Т-0110, згідно рахунку № 346 від 16.12.08р. на суму 57,27 грн. проведено лікування ОСОБА_25, платник: В/ч Т-0110, згідно рахунку № 347 від 16.12.08р. надавалися медпослуги військовому ОСОБА_26, платник: В/ч Т-0110, за направленням від 05.11.08р., яке виписано В/ч Т-0110, згідно рахунку № 36 від 10.03.09р. на суму 753,52 грн. лікувалися військові: ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_30, ОСОБА_8, платник: в/ч Т-0110, згідно рахунку № 37 від 10.03.09р. на суму 2200,00 грн., лікувалися військові: ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_30, ОСОБА_8, платник: В/ч Т-0110, згідно рахунку № 38 від 10.03.09р. на суму 4279,00 грн., лікувалися військові: ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_30, ОСОБА_8, платник: В/ч Т-0110, згідно рахунку № 39 від 10.03.09р. на суму 184,54 грн., лікувався військовий ОСОБА_8, платник: В/ч Т-0110, що разом складає суму 23419 грн. 61 коп.

Відповідачем, за весь період дії даного договору, оплата за надані медично-профілактичні послуги Позивачем, відповідно до п. 4.2. договору, не проведена, протягом 10 березня 2009 по 20 березня 2009 року, Відповідач, зобовязаний був, на підставі договору, згідно виставлених йому рахунків, оплатити за надані медично-профілактичні послуги 23 419 грн. 61 коп.- основного боргу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 2778 грн. 25 коп., яка нарахована відповідно до пункту 5.2. Договору № 3/08-16 у якому, передбачено, що у випадку несвоєчасного та/або неповного відшкодування Медичному закладу вартості медичної допомоги, наданої військовослужбовцю Військового формування, Військове формування сплачує на користь Медичного закладу пеню в розмірі 0.1 % від суми заборгованості за кожний прострочений день. (Розрахунок пені приведений у тексті позовної заяви).

Правильність розрахунку пені була перевірена в судовому засіданні, розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України та частині 2 статті 343 ГК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у сумі 1639 грн. 37 коп., які нараховано відповідно до п. 5.2 даного договору, в якому передбачено, що за прострочення платежу понад 30 днів Військове формування сплачує на користь Медичного закладу штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Правильність розрахунку штрафу було перевірено в судовому засіданні, відповідає розрахунку наведеному у додатку до заяви про уточнення позовних вимог.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 492 грн. 26 коп. та 3 % річних в сумі 228 грн. 35 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правильність розрахунку інфляційних витрат та 3 % річних була перевірена в судовому засіданні, відповідає розрахунку наведеному позивачем у додатках до позовної заяви, від так позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь інфляційних витрат у розмірі 492 грн. 26 коп. та 3 % річних в сумі 228 грн. 35 коп., підлягає до задоволення.

Таким чином, загальний борг відповідача, враховуючи суму основного боргу, пеню, штраф, інфляційні витрати та 3 % річних згідно заяви про уточнення позовних вимог, складає 28903 грн. 84 коп., з них: 23419 грн. 61 коп. - сума основного боргу; 2778 грн. 25 коп. - пеня; 1639 грн. 37 коп. штраф, 838 грн. 26 коп. - інфляційні втрати та 228 грн. 35 коп. 3 % річних.

Суд, заслухав пояснення представників Військового прокурора, позивача та відповідача, які прибули в дане судове засідання, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем визнаний, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення суду покласти на відповідача згідно ст. 49 ГПК України та стягнути в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3 - 4-7, 12, 15, 22, 29, 32, 33, 34, 36, 43, 44 - 49, 69, 77, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити повністю.

Стягнути з Першого об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту --- військова частина Т-0110--- (п. і. 79000, місто Львів, вулиця Листопадового Чину, 10, код ЄДРПОУ 33252672) на користь Військово-медичного клінічного центру Західного регіону України (п. і. 79010, м. Львів, вулиця Личаківська, 26, код ЄДРПОУ 08160677) 23419 грн. 61 коп. - основного боргу за надання медично-профілактичної допомоги по лікуванню військовослужбовців; 2778 грн. 25 коп. - пені; 1639 грн. 37 коп. штрафу, 838 грн. 26 коп. - інфляційних втрат та 228 грн. 35 коп. 3 % річних.

2.Стягнути з Першого об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту ---військова частина Т-0110---(п. і. 79000, місто Львів, вулиця Листопадового Чину, 10, код ЄДРПОУ 33252672) на користь Державного бюджету України 289 грн. 04 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

Суддя