Ухвала суду № 63079293, 30.11.2016, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3110/16-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду

Чернівецької області ОСОБА_1,

з участю:

секретаря Крупчак М.І.,

прокурора Зарубайко Н.І.

слідчого Богатир Л.П.

підозрюваного ОСОБА_2

зак.представника ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 17.02.2015 року за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на один рік шість місяців із застосуванням положень ст.ст. 70 ч.4 та 71 КК України щодо часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Сторожинецького районного суду від 17.09.2014 року, вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 травня 2015 року за ст.185 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі із застосуванням ст.71 КК України та частковим складанням покарань т.ч. за вироком Сторожинецького районного суду від 17.02.2015 року. Згідно довідки про звільнення серії ВОЛ № 03210, покарання за вироком Сторожинецького районного суду від 17.02.2015 року у виді 1 року 6 місяців відбув в період з 29.05.2015 року по 29.11.2016 року. Підозрюється в скоєнні злочинів передбачених ст.185 ч.4, 185 ч.3, ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України

встановив:

Слідчий СВ ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5, (в подальшому слідчий), звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 12015260150000048 від 28 січня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_2, 27.01.2015 року біля 01,00 години, шляхом зриву навісного замка вхідних дверей проник до приміщення новобудови ОСОБА_7, що розташована в с. Михальча, вул. Буковинська, 11, Сторожинецького району, Чернівецької області, звідки умисно, таємно викрав електроінструменти та інші речі на загальну суму 4250 гривень.

Крім цього слідчий зазначає, що 22.05.2015 року біля 14,00 години ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_8, шляхом зриву навісного замка вхідних дверей проник до будинку ОСОБА_9, що в с.Михальча, вул. Кармелюка, 1, Сторожинецького району, Чернівецької області, звідки викрав грошові та інші валютні цінності на загальну суму 158471,92 гривень.

Крім цього 29.05.2016 року біля 11,00 години ОСОБА_2 перебуваючи на території господарства ОСОБА_9, що в с.Михальча, вул. Кармелюка, 1, Сторожинецького району, Чернівецької області, шляхом зламу вхідних дверей проник до підсобного приміщення та намагався проникнути до житлового будинку, однак не довів свій умисел до кінця так як був викритий потерпілою.

Ініціатор клопотання стверджує, що підставою для внесення клопотання є наявність в діях ОСОБА_2 ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтею 185 КК України про, що зібрано достатньо доказів і він може вчинити інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілого і свідків, а також інших підозрюваних, а будь-які інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам. Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.

В судовому засіданні, слідчий та прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримали, посилаючись також і на те, що ОСОБА_2 не повністю відбув покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 травня 2015 року за ст.185 ч.2 КК України у виді двох років позбавлення волі

Підозрюваний ОСОБА_2, в ході судового розгляду, свою винуватість у вчиненні крадіжок із новобудови ОСОБА_7 вчинену 27.01.2015 року та крадіжки із будинку ОСОБА_9 вчинену 22.05.2015 року не визнав, а вчинення замаху на крадіжку майна із будинку ОСОБА_9 вчиненого 29.05.2015 року визнав. З огляду на те, що він неповнолітній просив не обирати щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_4В, просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш мякий запобіжний захід у виді домашнього арешту посилаючись на те, що підозрюваний є неповнолітньою особою і має постійне місце проживання. З часу вчинення злочинів із ним ніяких слідчих дій не проводилось, хоча він писав листи про це. Зазначені ризики не підтверджуються, оскільки зі слів підозрюваного він ОСОБА_9 не погрожував, а при, дозволеній адміністрацією виправної колонії, телефонній розмові із ОСОБА_9 питав її чому вона ображає його маму. Інший ризик щодо можливості вчинення інших злочинів також не підтверджений, оскільки зі слів підозрюваного він ніколи більше не буде вчиняти злочини.

Законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_3, пояснила суду, що її син є непоганою дитиною але звязався з поганою компанією і цей звязок і привів його до тюрми. Жодних порушень прав її сина в суді вона не зауважила.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий і прокурор обґрунтовують свої доводи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 28 січня 2015 року до ЄРДР за № 12015260150000048 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України, з приводу вчиненої ОСОБА_2 крадіжки майна ОСОБА_7 із його новобудови що по вул. Буковинській, 11 в с. Михальча, Сторожинецького району, Чернівецької області. В подальшому 23.05.2015 року та 29.05.2015 року внесений запис в ЄРДР доповнено записами про кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_2 в приміщенні будинку ОСОБА_9

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.01.2015 року (а.с.7) протоколу огляду місця події від 27.01.2015 року (а.с.8) протоколу допиту потерпілого від 27.01.2015 року (а.с.9-11), вбачається що факт крадіжки майна у ОСОБА_7 мав місце, а із протоколів допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11М.(а.с.12-13), вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 зберігав та реалізовував речі викрадені із новобудови потерпілого ОСОБА_7

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.05.2015 року (а.с.14) протоколу огляду місця події від 22.05.2015 року (а.с.16) протоколу допиту потерпілої від 23.05.2015 року та від 22.06.2015 року (а.с.18-20), вбачається що факт крадіжки грошей у ОСОБА_9 мав місце, а із тих же протоколів допиту потерпілої, протоколів допиту свідків ОСОБА_12 (а.с.23), ОСОБА_13 (а.с.25), ОСОБА_14 (а.с.27) вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 після вчиненої крадіжки користувався і розпоряджався значними коштами у вигляді національної гривні, доларів США та Євро. Потерпіла крім цього зазначає ОСОБА_2, як особу яка вчинила крадіжку.

Виходячи із зазначеного та враховуючи всі досліджені процесуальні документи, а також виходячи із даних підозрюваним ОСОБА_2 пояснень щодо вчинення ним замаху на крадіжку в будинку ОСОБА_9, слідчий суддя вбачає обґрунтованими повідомлені ОСОБА_2 підозри від 04.11.2016 року у вчиненні ним злочинів передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ч.4 ст.185 КК України.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні слідчий та прокурор не безпідставно зазначили і посилались на наявність двох ризиків передбачених пунктами 3 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може незаконно здійснювати вплив на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України є очевидною, оскільки потерпіла клопотала про забезпечення їй заходів безпеки внаслідок погроз як зі сторони підозрюваного ОСОБА_2 так і зі сторони членів його родини.

Заперечення такого клопотання зі сторони захисту, в суді не було нічим підтверджене, крім посилання на слова підозрюваного, що слідчий суддя до уваги не приймає.

Очевидною також є і наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки аналізуючи судимості ОСОБА_2 за вчинення аналогічних злочинів тобто крадіжок чужого майна та співставляючи таку його поведінку із обґрунтованими підозрами у вчиненні таких же злочинів, слідчий суддя знаходить, що ОСОБА_2 проявляє схильність до вчинення крадіжок, що безумовно є ризиком того, що він перебуваючи на волі буде вчиняти злочини.

Заперечення сторони захисту щодо цього ризику з посиланням на те, що підозрюваний ніколи більше не буде скоювати злочини, судом до уваги не приймаються, оскільки вказане є надуманим і випливає із майбутніх, непідтверджених дій підозрюваного, побудованих виключно на словах підозрюваного.

Питання щодо наявності інших ризиків слідчим суддею не вирішувалось, внаслідок не посилання на них слідчого і прокурора але в суді було встановлено, що ОСОБА_2 відбував покарання в установах Державної пенітенціарної служби України, а саме в Ковельській виховній колонії призначеного йому вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 17.02.2015 року у виді одного року 6 місяців позбавлення волі в той час як мав відбувати покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 травня 2015 року за ст.185 ч.2 КК України у виді двох років позбавлення волі, який було ухвалено із застосуванням ст.71 КК України та частковим складанням покарань т.ч. за вироком Сторожинецького районного суду від 17.02.2015 року. Тобто, підозрюваний ОСОБА_2 не повністю відбув призначене йому покарання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 чи іншого, більш мякого, запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи із обставин вчинення ОСОБА_2 злочинів, як самостійно так і в співучасті з іншою особою, та з огляду на його суспільну репутацію, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, який є неодноразово судимою особою, схильною до вчинення злочинів, буде вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілу, яка проживає з ним в одному населеному пункті, по сусідству, а відповідно і на інших учасників кримінального провадження і для запобігання вказаних ризиків жоден із більш мяких запобіжних заходів не буде ефективним.

Таким чином, на думку слідчого судді прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, виключають застосування до підозрюваного ОСОБА_2 інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і домашнього арешту про який клопотав захисник, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також і обставини вказані в ст.178 КПК України, щодо тяжкості покарання, віку підозрюваного, його сімейного та майнового стану і наявність непогашеної і не відбутої судимості.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Жодних заперечень проти застосування застави, слідчому судді не надійшло, а тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обовязку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає, що таким розміром має бути 80 розмірів мінімальної заробітної плати, яка за станом на час розгляду клопотання, згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» складає 1450 гривень, що може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. При цьому слідчий суддя враховує також і збитки які нанесені потерпілім особам.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 певні обовязки.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_2, тобто з 11,00 години 29 листопада 2016 року.

Строк дії ухвали до 11,00 години 29 січня 2017 року.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесіти) розмірів мінімальної заробітної плати, в сумі 116000 (сто шістнадцять тисяч) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого та прокурора із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із с. Михальча, Сторожинецького району, Чернівецької області без дозволу слідчого чи прокурора та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя