Рішення № 63077818, 21.11.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4868/16-ц

Провадження № 2/635/2330/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Письменної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах з 2014 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Позивач посилається на те, що з березня 2016 року відповідач мешкає окремо від них та зовсім не приймає участі в утриманні та вихованні сина, хоча є працездатним та в змозі надавати таку допомогу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала /а.с. 26/.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи /а.с. 40/, в судове засідання не з'явився. Однак, в попередньому судовому засіданні він приймав участь та пояснив, що позовні вимоги визнає частково, а саме: не заперечував проти стягнення з нього 250,00 грн. на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зазначив, що в нього на утриманні перебуває ще один син, на користь якого він сплачує аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст.ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).

Малолітня дитина проживає разом з матір'ю, в той час як батько дитини проживає окремо від сім'ї.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя.

За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і батька дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджується у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів малолітньої дитини, а також з урахуванням того, що відповідач є здоровим та працездатним, суд приходить до висновку, що він може надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання сина.

Доказів того, що на утриманні відповідача знаходяться ще один син, а також доказів щодо неспроможності сплачувати кошти на утримання дитини, відповідачем, суду не представлено, хоча судом надавався відповідачу час для надання зазначених доказів.

За змістом ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році установлений прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років: з 1 січня 2016 року - 1167 гривень, з 1 травня - 1228 гривень, з 1 грудня - 1355 гривень.

Крім того, відповідно до змісту ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, яка відповідно до вимогстатті 360-7 ЦПК Україниє обов`язковою для судів.

З огляду на наведене, враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання сина, а також з урахуванням того, що позивачем не доведена матеріальна спроможність відповідача сплачувати аліменти в розмірі 2000,00 грн. щомісячно , суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн., що відповідає половині від прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову про стягнення аліментів, тобто з 13 червня 2016 року, і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання сина - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 13 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у дохід держави (розрахунковий рахунок № 31214206700429 ККДБ 22030001 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999633, отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківській області, призначення платежу - судовий збір, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО банку отримувача 851011) в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його отримання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - А.Ю. Полєхін