Ухвала суду № 63072018, 29.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

29 листопада 2016 р. Справа № 820/6289/16

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: ОСОБА_1 майор міліції (поліції) слідчий Дзержинського відділу поліції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України починаючи з 16 липня 2014 року та майора поліції ОСОБА_1, слідчого Дзержинського відділу поліції (м. Харків) ГУНП в Харківській області з 29.01.2016 року щодо неповернення законному власнику СТОВ АФ ім. Т.Г. Шевченка його власності, а саме трактора Джон Дір 8400;

- зобов'язати відповідача сплатити вартість трактора Джон Дір 8400, на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 46 000 дол. США, що на дату звернення до адміністративного суду складає відповідно до курсу НБУ (додаток 21) в гривневому еквіваленті 1209800 грн.;

- судові витрати в сумі 6078 грн. за розгляд справ: платіжні доручення №4749, №2141, №2212 стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року.

З аналізу вищезазначених норм суд приходить до висновку, що публічно-правовий спір у площині адміністративного судочинства, це не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, в якому суб'єкт владних повноважень здійснює свої владні управлінські функції.

З матеріалів позову встановлено, що оскаржувані дії відповідача вчинені в рамках досудового розслідування №12014170020000903 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 Кримінально кодексу України.

Оскаржувані дії відповідача були вчинені відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави відповідно до Кримінально процесуального кодексу України.

Статтею 24 Кримінально процесуального Кодексу передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, а саме кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд з врахуванням наведеного, приходить до висновку, що оскаржувані дії відповідача, були вчинені в рамках Кримінально процесуального Кодексу України, а отже питання щодо їх протиправності слід вирішувати відповідно до ст.24 Кримінально процесуального кодексу України, такий спір відноситься до компетенції судів кримінальної юрисдикції якими, згідно з приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є місцеві загальні суди: районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: ОСОБА_1 майор міліції (поліції) слідчий Дзержинського відділу поліції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та роз'яснює позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 17, 104, 109, 165, 186 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: ОСОБА_1 майор міліції (поліції) слідчий Дзержинського відділу поліції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у дводенний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Полях Н.А.