Постанова № 63072003, 24.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 листопада 2016 р. № 820/3684/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Абоян І.І.

За участі:

Представника позивача - ОСОБА_1

Представника відповідача - Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та в.о. начальника Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Харківській області Воловик Людмили Василівни про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та незаконними податкові повідомлення-рішення № 0005611700, № 0005621700.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем без урахування усіх обставин, акт перевірки містить неправдиві відомості, оскільки ФОП у трудових відносинах з заявником не перебував, трудових угод не укладав та не виплачував на його користь будь-які доходи, перевірка проведена із порушенням вимог діючого законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача встановлено недотримання позивачем вимог діючого законодавства в частині нарахування, перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, військового збору з заробітної та орендної плати, а також нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого йому донараховані грошові зобов'язання з податку на прибуток та визначені штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця та перебуває на податковому обліку в Салтівській ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області.

У період з 13.11.2015 року по 19.11.2015 року фахівцями відповідача проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі в наслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації за період з 01.01.2012 року по 19.11.2015 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 26.11.2015 року № 179/17-2620320052, яким зафіксовано порушення п.167.1 ст.167, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України; пп.1.1. -1.2, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України; наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»; п.п.1,4. ч.2 ст.6, п.п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 09.12.2015 року № 0005621700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 180.00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 94.50 грн.; № 0005611700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1735. 20 грн. та штрафні санкції у розмірі 1438.80 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок, при цьому п. 78.1. визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п.п. 78.1.1. - 78.1.18.

Зокрема, п.п.78.1.13. п. 78.1 ст. 78 ПК України: у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Відповідно до приписів пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова інформація у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Частиною першою статті 16 зазначеного Закону визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Із долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що відповідачем отримано заяву гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.46-50) щодо порушення ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства в частині використання праці найманих працівників та повідомлено, що останній використовує працю найманих працівників без здійснення відповідної реєстрації.

У судовому засіданні як на підставу задоволення позовних вимог позивач послався на те, що заява щодо проведення відносно нього перевірки складена особою, яка перебувала на лікуванні у психіатричній лікарні, а отже не може слугувати підставою для перевірки; поведінка працівників податкового органу під час перевірки була зухвалою та на нього вчинявся тиск; постановою Великобурлуцького районного суду від 20.05.2016 року по справі 616/67/16-а скасовано постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1651 КУпАП.

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до фактичної перевірки за умови пред'явлення направлення на проведення перевірки, в якому зазначається дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам, які фактично проводять розрахункові операції, такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже законний інтерес платника податків при проведенні перевірки фактичної перевірки при дотриманні вимог ст.ст.81-82 ПК України захищений правом не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. Відповідно у разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена платник податку має право оскаржити рішення прийняте за результатами перевірки.

Із долученого до матеріалів справи акту перевірки від 26.11.2015 року № 179/17-2620320052 (а.с.30-35), судом встановлено, що позивач не скористався правом визначеним ст.ст.81-82 ПК України, допустив фахівців податкового органу до проведення перевірки та підписав акт перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється серед іншого також у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не підлягають розгляду письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також такі, з якого неможливо встановити авторство, повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

В судове засідання позивачем не надано доказів на підтвердження наявності жодної з обставин, визначених ст.8 Закону України «Про звернення громадян», як підстави залишення звернення гр.. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без розгляду, як не встановлено їх і судом в порядку, визначеному ст.11 КАС України.

Щодо посилань позивача на тиск з боку працівників податкового органу, не роз'яснення йому прав при проведенні перевірки, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки до матеріалів справи позивачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення тиску з боку перевіряючих, як то звернення до правоохоронних органів чи то керівництва податкового органу, ознайомлення позивача з обов'язками, правами, відповідальністю суб'єкта господарювання та порядком оскарження рішень, дій посадових осіб державних податкових органів підтверджується підписом позивача на акті перевірки (а.с.35)

Суд також критично ставиться до долученої до матеріалів справи постанови Великобурлуцького районного суду від 20.05.2016 року по справі 616/67/16-а, якою скасовано постанову про притягнення ФОП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1651 КУпАП, як підстави задоволення позовних вимог, та зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Стаття 1651 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Проте суд зауважує, що спірним питанням у справі є питання, чи було допущене суб'єктом господарювання - фізичною особою підприємцем порушення вимог податкового законодавства в частині сплати військового збору та податку з доходів фізичних осіб, що не може бути ототожнено. Отже така справа не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності фізичної особи, щодо якої ухвалено постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності чи відмову.

Відповідно до положень пп. 14.1.180 п.14.1 статті 14, п. 162.1 ст. 162 та пунктом 168.1 статті 168 ПК України Податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, що визначена статтею 167 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до підпунктами 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168 Податкового кодексу України податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пункт 127.1 статті 127 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Як вже зазначалось судом вище, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку його працедавцем відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

В силу приписів статті 2 КЗпП України, працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 24 цього КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Долученими до матеріалів справи поясненнями позивача (а.с.45), заявами громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с.49-51) підтверджено нарахування та виплату орендної плати за 2015 рік у розмірі 13200.00 грн. та заробітної плати гр.. ОСОБА_5 за період з серпня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 12000,00 грн., проте у строки визначені пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок з доходів фізичних осіб та військовий податок позивачем до бюджету не сплачено.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушень прав позивача, відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, а тому, вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та в.о. начальника Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Харківській області Воловик Людмили Василівни про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 30 листопада 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко