Постанова № 63071916, 30.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4436/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал Південь» про стягнення заборгованості у розмірі 30437,88 грн., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал Південь», в якому позивач просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 28660,96 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1776,92 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2016 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Катрал Південь» подано до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, з якого вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у відповідача за 2015 рік склала 187 осіб (а.с. 6).

На підставі даних «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік» Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2015 звітний рік у розмірі 28660,96 грн., яку відповідач повинен був сплатити самостійно у строк до 15 квітня поточного року (а.с. 8).

Станом на 17.08.2016 р. відповідач не сплатив суму боргу. Крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 28660,96 грн., у зв'язку з їх несплатою у термін, встановлений законодавством, позивачем нараховано пеню, виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. З урахуванням того, що відсоток ставки НБУ станом з 16.04.2016р. по 17.08.2016р. становить 15,5 грн., загальна сума пені складає 1776,92 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991р. (надалі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно ч.1 ст.19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст.18 Закону № 875-XII встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону (ч. 11 ст. 19 Закону № 875-XII).

Згідно ч.ч.2-3, 9-10 зазначеної статті Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Про зайнятість та працевлаштування інвалідів роботодавець повідомляє територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) шляхом подання не пізніше 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності передбаченої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 р., а саме «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» Форма №10-ПІ (річна).

Відповідно до п. 3.2.5 Інструкції зі статистики чисельності працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2015р. за № 1442/11722, середньооблікова чисельність працівників за період початку року (в т.ч. за квартал півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12.

Згідно п.3.4 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 р., дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Як вбачається зі списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2015 році, у вказаний період товариством з обмеженою відповідальністю «Катрал Південь» працевлаштовано таких інвалідів: ОСОБА_1 (12 місяців), ОСОБА_2 (12 місяців), ОСОБА_3 (12 місяців), ОСОБА_4 (12 місяців), ОСОБА_5 (12 місяців), ОСОБА_6 (11 місяців) (а.с. 7). Таким чином, (12+12+12+12+12+11):12=5,916=6.

Позивачем зроблено висновок, що у відповідності з нормативом місць призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 7 робочих місць, однак створив 6, відтак відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів протягом звітного 2015 року відповідачем не виконано.

Суд не погоджується із зазначеними твердженнями позивача та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Катрал Південь» працевлаштовано шість працівників, які мали інвалідність. Крім того, протягом звітного періоду відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Катрал Південь» інформувалась державна служба зайнятості про створення (пристосування) 3 робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, однак на адресу відповідача інваліди у 2015 році не направлялись.

Так, наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2016 р. затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", відповідно до п. 2.1 якого форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Статтею 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим у статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З аналізу зазначених норм вбачається, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено такі обов'язки: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону № 875-XIІ.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Катрал Південь» 23.06.2015р. подано звітність за формою №3-ПН (затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2016 р.) щодо інформації про попит на робочу силу (вакансії), із зазначенням інформації про робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів. В матеріалах справи наявна звітність №3-ПН, що подавалась до Одеського міського центру зайнятості (вх. №856 від 23.06.2015р.) (а.с. 41). Однак, як зазначено відповідачем у запереченнях проти позову, Одеським міським центром зайнятості протягом 2015р. не було направлено на працевлаштування до ТОВ «Катрал Південь» жодного інваліда. Вказані обставини позивачем не спростовані належними та допустимими доказами.

В матеріалах справи міститься лист Одеського міського центру зайнятості від 10.11.2016р. (вих. № 2901/19/06), яким на виконання ухвали суду повідомлено, що згідно заявленої ТОВ «Катрал Південь» вакансії на вказане підприємство Одеським міським центром зайнятості відповідно до інформації про потребу у працівниках від 23.06.2015р. було видане направлення на працевлаштування особі, яка не є інвалідом, в зв'язку з чим підприємством було відмовлено в її працевлаштуванні. З направлення на працевлаштування № 15301506230003001 від 01.07.2015 р., виданого Одеським міським центром зайнятості ОСОБА_7, вбачається, що остання не належить до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та не є інвалідом.

Згідно з ч. 1 ст.217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, внаслідок застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 цієї статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Отже, за умови виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, своєчасного інформування центру зайнятості про наявність вакантних посад, а також за відсутності даних про відмову інваліду у прийнятті на роботу, правові підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Катрал Південь» на адресу Одеського міського центру зайнятості 23.06.2015р. (вх. № 856) подано інформацію про попит на робочу силу (3 вакансії, а саме інваліди на посади операторів з комплексного обслуговування та надання послуг на АЗС), актуальність яких періодично підтверджувалася у телефонному режимі (а.с. 40-41).

Згідно п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідачем дотримано вимоги п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" та пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" щодо подання інформації про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до приписів ст. 18-1 Закону 875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. З наведеного випливає, що роботодавець не зобов'язаний здійснювати фактичний пошук інвалідів для їх працевлаштування, оскільки законодавством такий обов'язок покладається на державну службу зайнятості.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20.06.2011р. у справі №21-60а11; від 26.06.2012р. у справі №21-105а12; від 16.04.2013р. у справі №21-81а13.

Відповідно до ч. 1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу приписів діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відтак на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд вважає, що Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не доведено правомірність стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 28660,96 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1776,92 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 128, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал Південь» про стягнення заборгованості у розмірі 30437,88 грн.,- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк