Постанова № 63071836, 29.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5848/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.,

сторін:

представник позивача - Клименко С.А. (по довіреності),

представник відповідача - Бурдейна О.Г. (по довіреності).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'ютор Сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення № 1922 від 17.08.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось ТОВ «Дистриб'ютор Сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення № 1922 від 17.08.2016 року

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, зазначених у адміністративному позові (а.с. 3-5).

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що рішення було винесено законно, на підставі діючого законодавства, а тому є правомірни з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 36-38).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 02.09.16 р. Позивачем було отримане Рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 17.08.16 р. № 1922 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску за лютий 2016 року у розмірі 3376, 67 грн. (а.с. 7).

05.09.2016 року Позивач подав первинну скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області з вимогою визнати недійсним вищевказане рішення на підставі п.129.6 статті 129 Податкового кодексу України.

04.10.2016 р. отримали рішення від 04.10.16 р. про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу ТОВ «Дистриб'ютор Сервіс» залишено без задоволення (а.с. 29-30)

07.10.2016р. ТОВ «Дистриб'ютор Сервіс» подали повторну скаргу до ДФС України.

03.11.2016 року року отримали рішення від 28.10. 16 р. про результати розгляду повторної скарги, яким скаргу вдруге залишено без задоволення (а.с. 27-28).

Судом також встановлено, що до скарг були надані наступні документи: - платіжне доручення № 192 від 01.03.16 р. з акцептом банку; - оригінали листів ПАТ «Промінвестбанк» про залишок коштів на нашому рахунку 01.03.2016 та 02.03.2016 року; - консультація з загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФС України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Дистриб'ютор Сервіс», оскаржило його у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що Позивачем було сплачено Єдиний внесок з банківського рахунку в Обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк» у м. Одесі платіжним дорученням № 192 від 01.03.16 р. про сплату єдиного внеску за лютий 2016 р. на суму 29 662, 73 грн., отримувач - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС (а.с. 8).

Платіжне доручення було прийнято банком до виконання на всю суму, про що свідчить печатка банка ПАТ «Промінвестбанк» на дорученні, як це передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 р.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

Платіжне доручення ТОВ «Дистриб'ютор Сервіс» було прийнято банком 01.03.16 року, але ПАТ «Промінвестбанк» перерахував кошти на рахунок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС лише 22.03.16 року.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346), з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з пунктом 129.7 статті 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі - НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Дистриб'ютор Сервіс» не допущено, тому прийняте рішення про застосування штрафних санкцій відносно Позивача є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги повністю обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'ютор Сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення № 1922 від 17.08.2016 року- задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 1922 від 17.08.2016 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'ютор Сервіс» (код ЄДРПОУ 30087646, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, оф. 308) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 29.11.2016 року.

Суддя Бутенко А.В.

.