Постанова № 63071825, 29.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3662/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Бутенко А.В., суддів Бжассо Н.В., Аракелян М.М.., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) ЦАК № 7 від 02.03.2016 року та наказ № 462-о/с від 05.07.2016 року, поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) ЦАК № 7 від 02.03.2016 року та наказ № 462-о/с від 05.07.2016 року, поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Від представника позивача надійшло клопотання, з яким погодився представник відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 97, 149, 167). Департамент захисту економіки Національної поліції України подав заперечення на позов та просив розглядати справу за відсутності представника (а.с.92-97).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, тому суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебував на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. З 11.11.2015р. відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Закону України «Про національну поліцію» його призначено таким, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання «старший лейтенант поліції» (а.с. 35).

Наказом Національної поліції України від 18.02.2016р. року № 147 затверджений персональний склад ЦАК №7 Національної поліції України (а.с. 38).

З атестаційного листа ОСОБА_1 (а.с. 68) та протоколу ОП № 15.00004272.0027424 від 02.03.2016р. ЦАК № 7 (а.с. 58) вбачається, що за результатами атестування позивача атестаційною комісією прийнято рішення (висновок): " 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" (а.с. 69, 74).

На підставі висновків атестаційної та апеляційної комісії по атестуванню поліцейських наказом Національної поліції України від 05.07.2016 року № 462 о/с, ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області з 07.07.2016 року за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) (а.с. 13).

Не погоджуючись з висновком Центральної атестаційної комісії № 7, наказом № 462 о/с від 05.07.2016 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантоване право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових й службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначені приписи Конституції України та КАС України надають право особі звернутись до суду, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкту владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси.

Конституційний Суд України в рішенні від 25.12.1997 року по справі №9-зп/1997, зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Також, Конституційний Суд України в рішенні від 25.11.1997 року по справі №18/1148-97 щодо офіційного тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України та ст.248-2 ГПК України, роз'яснив, що частину 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дії чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим рішенням міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи , що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність. Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що рішення атестаційної комісії про невідповідність позивача, займаній посаді та звільнення зі служби в поліції, через службову невідповідність є таким, що безпосередньо зачіпають права позивача з питань проходження публічної служби, а тому може бути оскаржене позивачем безпосередньо до суду згідно положень ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини її основоположних свобод 1950 року, ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6 КАС України.

Закон України "Про Національну поліцію", визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Розділу ІІ Інструкції №1465, у Національній поліції України створюються атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.

Підпунктом 2 п. 3, п. 4 Розділу ІІ Інструкції №1465, визначено, що до складу атестаційних комісій органів поліції входять: голова комісії та секретар комісії, які визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України. До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації. Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Приписами п.п. 4 п. 1 розділу ІV Інструкції 1465, визначено, що при здійснені організаційних заходів з підготовки та проведення атестування наказами відповідних керівників оголошуються і передбачають: розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії.

До суду не надано доказів оголошення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України про набір до атестаційної комісії щодо прийняття пропозицій з формування складу центральної атестаційної комісії № 7.

Відтак, члени комісії були включені Національною поліцією України до складу членів центральної атестаційної комісії № 7, без дотримання встановленого п.п. 4 п. 1 Розділу ІV Інструкції порядку розміщення оголошення по набору та отримання пропозицій щодо її формування.

Крім того, не зважаючи на дію в 2016 році галузевої угоди, укладеної на 2012-2014 роки з Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ, до складу якої входять атестовані працівники міліції, що перейшли на службу до органів Національної поліції України, до ЦАК № 7 не входив представник виборного органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до п. 3 розділу IV Інструкції №1465, атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців.

Згідно пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації. Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4)займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Так, відносно позивача складений атестаційний лист де зазначено, що позивач за період служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивного боку, як досвідчений, дисциплінований, добросовісний, ініціативний працівник. Свої функціональні обов'язки знає та сумлінно виконує. Має достатній рівень професійної підготовки та практичний досвід роботи. Удосконалює свій інтелектуальних рівень, постійно займаючись самоосвітою.

Згідно з висновком прямого керівника (розділ ІІ атестаційного листа) ОСОБА_1 - "займаній посаді відповідає".

Відповідно до п. 10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно атестаційного листа, позивач за результатами тестування отримав: 48/60 балів за тестування загальних навичок; 31/60 балів за професійне тестування (а.с. 68 зв. бік).

Приписами Розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (п.15).

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до п. 24, п. 28 Розділу ІV Інструкції № 1465, за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського та звільнення з посади або зі служби в поліції (п.24). Керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу (п.28).

Згідно з положеннями Розділу ІV Інструкції № 1465, приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

Суд враховує, що атестаційна комісія зобов'язана прийняти рішення на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, відтак, судом під час розгляду адміністративної справи, в тому числі досліджено підстави та процедуру проведення атестації позивача. Також, суд зазначає, що в даному випадку позивач має право вимагати в суді скасування рішення (висновку) атестаційної комісії з метою захисту своїх процедурних прав, в результаті порушення яких і було прийняте оскаржене рішення (висновок) оскільки ця вимога заявлена разом із вимогою про скасування наказу про звільнення.

Відповідно до протоколу ОП № 15.00004272.0027424 від 02.03.2016р. ЦАК № 7 (а.с. 58), членами комісії під час проведення атестації було досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел.

У зазначеному протоколі вказано, що членами ЦАК № 7 позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди, ЦАК № 7 прийняла рішення про визнання позивача, таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд зазначає, що ні закон, ні інструкція не наділяють членів атестаційних комісій правом вирішувати питання можливості перебування особи на службі в поліції виключно на підставі власного, суб'єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід до оцінювання може призвести до прийняття необ'єктивних, необґрунтованих і, як наслідок, неправомірних рішень. Будь-який орган державної влади зобов'язаний Конституцією діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами (ст.19 Конституції). Неухильне виконання цієї норми Основного Закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, копії документів відносно позивача, які були предметом перевірки ЦАК № 7 надані до суду та досліджені судом. Вказані документи не містять: будь-яких фактів щодо неповноти виконання функціональних обов'язків позивачем; низьких показників службової діяльності; негативної оцінки з професійної і фізичної підготовки; недбалого відношення позивача до службових обов'язків, а навпаки, позивач характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків.

Протокол - це документ, в якому фіксуються записи, що передають зміст та хід обговорення питань виступів учасників засідання, всі висловлені думки, які прозвучали питання та репліки, зауваження, позиції і рішення, прийняті колегіальним органом.

Зважаючи на п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, суд у наведеній категорії справ має право і зобов'язаний перевірити обґрунтованість оскаржуваного рішення (висновку) атестаційної комісії.

Це узгоджується з передбаченим п. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскаржуваного адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення ЄСПЛ від 28.06.90 у справі «Case of Obermeier v. Austria»; п.155 рішення ЄСПЛ від 4.03.2014 у справі «Case of Grande Stevens v. Italy»).

При цьому стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 у справі «Case of Druzstevni Zalozna Pria and others v. the Czech Republic»; п.157 рішення від 21.07.2011 у справі «Case of Sigma Radio Television LTD. v. Cyprus»; п.44 рішення від 22.11.95 у справі «Case of Bryan v. the United Kingdom»; п.156- 157, 159 рішення від 21.07.2011 у справі «Case of Sigma Radio Television LTD. v. Cyprus»; п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 8.03.94 у справі «Iskcon and 8 others against the United Kingdom»; п.47- 56 рішення від 2.12.2010 у справі «Case of Putter v. Bulgaria».

Таким чином, атестаційна комісія повинна мотивувати своє рішення (висновок), і суд має право контролювати обґрунтованість такого рішення.

Необґрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню, слід вважати рішення (висновок) атестаційної комісії у разі, коли:

відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин, які у рішенні (висновку) атестаційної комісії вважаються встановленими. Зокрема, не надано відомостей, отриманих під час співбесіди з поліцейським, та відомостей із відкритих джерел, на які атестаційна комісія посилається як на докази низького рівня мотивації поліцейського щодо подальшої роботи, низького професійного рівня/потенціалу поліцейського, незнання ним законодавчої бази;

рішення (висновок) атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених п.16 розд. ІV інструкції, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді;

негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського. При цьому атестаційною комісією не наведено мотивів неврахування таких доказів.

Враховуючи відсутність запису технічними засобами засідання ЦАК № 7, інших доказів на підтвердження обставин, які у висновку атестаційної комісії вважаються встановленими та того, що в протоколі щодо атестації позивача не відображений перелік питань, які були поставлені позивачу саме атестаційною комісією №7 під час проведення співбесіди та на які питання позивач не надав чи уникав відповіді, а також мотивів неврахування позитивних висновків, суд доходить висновку про необґрунтованість прийнятого рішення, а саме: "займаній посаді не відповідає підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність".

Крім того особа, яка проходить атестацію в органах Національної поліції України, має право передбачене п.4 Розділу ІІІ Інструкції щодо відведення члена атестаційної комісії, якщо є інформація про конфлікт інтересів або обставин, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставин існують, член атестаційної комісії повинен заявити самовідвід. Із тих саме підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких атестаційна комісія може прийняти рішення.

Для забезпечення реалізації права на відвід особі, яка проходить атестацію повинно бути відомо який саме склад комісії розглядає його справу.

Виходячи з положень абз.2 п.4 Розділу ІІІ Інструкції відвід має бути вмотивованим і поданий до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я голови атестаційної комісії.

Таким чином, поліцейський для можливості реалізації свого права на відвід голові, секретарю чи членам атестаційної комісії повинен бути ознайомлений зі складом атестаційної комісії до дня початку проведення атестації, але такої можливості НП України забезпечено не було.

Інформація про склад створених атестаційних комісій не була оприлюднена та доведена до складу поліцейських, які повинні були проходити атестацію.

Також в протоколі засідання ОП № 15.00004272.0027424 від 02.03.2016р., відсутнє зазначення про те, що поліцейському безпосередньо був доведений склад атестаційної комісії, поінформовано про наявність у нього права для відводу голові, секретарю та членам комісії з підстав, визначених п. 4 Розділу ІІІ Інструкції та наданий достатній час для реалізації такого права.

Таким чином, під час розгляду справи позивача з боку ЦАК №7 не був дотриманий принцип об'єктивної безсторонності, а саме незабезпечене право на відвід голові, секретарю чи членам комісії, що є також порушенням прав позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення ЦАК № 7 від 02.03.2016 р.: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", є протиправним та необґрунтованим, а отже не може бути підставою для звільнення позивача з органів поліції.

Згідно з ч. 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування.

Стосовно рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 п. 6 розділу VІ Інструкції №1465, поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Забезпечення виконання рішення апеляційної атестаційної комісії також здійснюється шляхом видання відповідного наказу керівником органу поліції, якому надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, оскільки таке рішення є невід'ємною частиною атестаційного листа, тому суд перевіряє обґрунтованість прийнятого рішення.

Як вбачається з атестаційного листа, позивач за результатами тестування загалом набрав 79 балів.

В Розділу VI Інструкції, зазначено, що апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.

Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення.

З протоколу ОП № 15.00005959.0027424 від 30.05.2016 року, ЦААК № 1, вбачається, що комісія досліджувала атестаційний лист та інші матеріали на поліцейського, який подав скаргу, були поставлені питання які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інші питання. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення ЦААК № 1, прийнято рішення про підтримання рішення та відхилення скарги виходячи з наступного: «низький рівень знань нормативно-правових актів, що регламентують діяльність НП» (а.с., 72-72 зв. бік).

Дослідивши вказаний протокол вбачається, що ЦААК № 1 не зазначені відповідні мотиви, та за наслідками дослідження яких саме доказів та встановлених обставин відносно позивача зроблені такі висновки, оскільки з протоколу вбачається лише перевірка теоретичних знань та інших питань, які не стосуються результатів службової діяльності. З протоколу засідання вбачається, що з 11 запитань, які задані Позивачу, лише 4 теоретичних запитання стосувались виконання ним професійних обов'язків.

Таким чином, рішення ЦААК № 1 також є необґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантоване право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових й службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначені приписи Конституції України та КАС України надають право особі звернутись до суду, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкту владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а саме наказ № 462-о/с від 05.07.2016 року, який був винесений на підставі рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України від 02.03.2016 р. та рішення (висновок) апеляційної атестаційної комісії № 1 від 30.05.2016р., щодо звільнення з посади оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 07.07.2016 року у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), є протиправним, позивача належить поновити на посаді, а тому позов підлягає задоволенню.

Грошове забезпечення позивача за останні два місяці, які передували звільненню становило 4715,00 гривень (а.с. 90), тому за час вимушеного прогулу розмір середньоденного грошового забезпечення становить: 157,16 грн., а загальна сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.07.2016 року по день винесення рішення по справі, становить 22789,16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), та згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, те що висновки атестаційних комісій та наказ № 462-о/с від 05.07.2016 року НПУ щодо звільнення оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 07.07.2016 року у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), є неправомірним, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, тому наказ № 462-о/с від 05.07.2016 року, який був винесений на підставі рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України від 02.03.2016 р. та рішення (висновок) апеляційної атестаційної комісії № 1 від 30.05.2016р., прийняті стосовно ОСОБА_1, є протиправними.

Крім того, абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

З урахуванням збільшення та останніх уточнень позовних вимог (а.с. 118, 166), а саме вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України, що оформлене протоколом ОП № 15.00004272.0027424 від 02.03.2016р. та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме: " 4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте стосовно ОСОБА_1, суд зазначає, що ця вимога не підпадає під ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому за цю вимогу позивачем повинно бути сплачено судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 551, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 71, 86, ч.6 ст.128, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) ЦАК № 7 від 02.03.2016 року та наказ № 462-о/с від 05.07.2016 року, поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України, що оформлене протоколом ОП № 15.00004272.0027424 від 02.03.2016р. та рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00005959.0027424 від 30.05.2016 року, прийняті стосовно ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 462-о/с від 05.07.2016 року Департаменту захисту економіки Національної поліції України про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 07.07.2016 року за п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону «Про Національну поліцію».

Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області з 07.07.2016 року.

Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.07.2016 року по 29.11.2016 року в сумі 22789 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 16 коп.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області з 07.07.2016 року та виплатити грошове забезпечення за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 29.12.2003 року) до Державного бюджету України, отримувач: УК у м. Одесі/ Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, р/р № 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001, Одеський окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 35118626) судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Бутенко А.В.

Суддя Бжассо Н.В.

Суддя Аракелян М.М.