Ухвала суду № 63070530, 22.11.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7386/16-ц

2/442/2582/2016

У х в а л а

"22" листопада 2016 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного виконавця Матіїшин Андрія Ярославовича про використання арештованого майна за призначенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просить дозволити йому й надалі використовувати арештоване майно за призначенням під час зупинення провадження. Разом з тим, просить відтермінувати сплату судового збору у звязку з важким матеріальним становищем.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків з наступних підстав.

Як передбачено вимогами ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити :

1)найменування суду, до якого подається заява;

2)імя(найменування) позивача і відповідача , а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4)ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5)виклад обставин,якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги;

6)зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7)перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно роз'яснень, наданих у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст.119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Ознайомившись із даною позовною заявою, встановлено що, зазначену позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п.5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України, а саме чітко не викладено обставин,якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

За положеннями ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, заяву позивача, яка зазначена у прохальній частині позовної заяви, про відтермінування сплати судового збору, суд приймає як таку яка не відповідає вимогам закону, з наведених нижче підстав.

Як зазначено у п. 10 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 27.09.2012 р. N 10-1386/0/4-12 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір"» відповідно до статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону, тобто позивача.

Однак в порушення, наведених вище норм, позивач не надав доказів про своє важке матеріальне становище.

Враховуючи викладене, в контексті заявленого позивачем клопотання про відстрочення до ухвалення судового рішення оплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення такого клопотання.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» із змінами та доповненнями, згідно якого ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу встановлена у розмірі одного 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551, 20 грн.).

Відтак, позивачем при поданні позовної заяви не сплачено судовий збір, розмір якого з повинен становити 551,20 грн., який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів Дрогобицьке УДКСУ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 25262988, рахунок отримувача - 31213206700014, банк отримувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО - 825014, призначення платежу - судовий збір, код 37390247

Більше того, в порушення п. 6 ч.2 ст. 119 ЦПК України відсутнє зазначення доказів, додатків до позовної заяви, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із цивільних відносин, що також в свою чергу не дає можливості суду оцінити правильність звернення до суду з даним позовом саме в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Матіїшин Андрія Ярославовича про використання арештованого майна за призначенням - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в триденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нагірна О.Б.