Рішення № 63069525, 29.11.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/2843/16-ц

2/311/1229/2016

29.11.2016

Провадження № 2/311/1229/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання,

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини - малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, а також стягнути з відповідача на свою користь кошти на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), посилаючись на те, що безпосередньо на її утриманні знаходиться малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина та на її утримання не надає, внаслідок чого вона опинилася в скрутному матеріальному становищі та самостійно не взмозі задовольнити повною мірою потреби сина, оскільки у звязку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною, вона не працює, знаходиться вдома та здійсненням догляду за малолітньою дитиною. Відповідач добровільно відмовляється від надання матеріальної допомоги на її утримання та утримання малолітнього сина, тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не зявилася, про день та час розгляду справи повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте надала суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити за викладеними у позовній заяві підставами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте надав суду заяву, в якій просить розглянути справи за його відсутністю Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково, просить зменшити розмір аліментів на утримання дружини та врахувати ті обставини, що за рішенням суду він також сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справ, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 12 травня 2015 року виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, актовий запис № 37, про що свідчить свідоцтво про шлюб, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.2).

Від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження якого батьком записаний ОСОБА_2, відповідач у справі, що відповідачем не оспорюється (а.с.3).

Малолітня дитина мешкає з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (1-2) та дитина знаходиться на утриманні поивачки, що підтверджується довідкою ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» за № 1065/01 від 06.10.2016 року, що відповідачем також не оспорюється (а.с.4,10).

Згідно рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27.02.2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17 січня 2007 року та до повноліття дитини.

Дане рішення набрало законної сили 09.03.2007 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з положеннями ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою мешкає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно положень ст.181 СК України способами виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до положень ч.4 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою мешкає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини, до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до вимог ст.61 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, з урахуванням матеріального та сімейного становища відповідача, а також матеріального становища позивачки, яка має на утриманні малолітнього сина, на теперішній час позивачка ОСОБА_1 не працює, постійного та регулярний заробітку не має та у неї відсутнє самостійне джерело існування, оскільки перебуває у відпустці по догляду за малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не досяг трирічного віку.

Крім того, заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги відповідачем ОСОБА_2 визнані у частково, а саме в частині стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, до досягнення останнім повноліття, тому відповідно до положень ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню, а також враховуючи матеріальне та сімейне становище відповідача, який є фізично здоровою та працездатною особою, офіційно не працевлаштований, на обліку у вузьких спеціалістів медичних закладів відповідач не перебуває, на утриманні непрацездатних батьків, які є інвалідами та потребують постійної сторонньої допомоги, відповідач немає, тому суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти у визначеній нею частці від доходів (заробітку) відповідача щомісячно, а саме: в розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, оскільки відповідач належної матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина та утримання дружини не надає, хоча має фінансову можливість, домовленості щодо порядку утримання малолітнього сина сторони не дійшли, угоди про утримання дитини між сторонами не досягнуто, внаслідок чого позивачка ОСОБА_1 опинилася у скрутному матеріальному становищі та самостійно матеріально утримувати малолітнього сина та забезпечувати йому належний матеріальний рівень для гідного розвитку та існування, позивачка самостійно не в змозі, тому заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення аліментів на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у визначеному позивачкою розмірі суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, що буде відповідати об'єктивним можливостям відповідача ОСОБА_2 та забезпечить мінімальні потреби дитини.

Разом з тим, заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на її користь та на її утримання до досягнення малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, підлягають задоволенню частково, оскільки позовні вимоги в цій частині суд вважає надто завищеними та, враховуючи матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, який на теперішній час офіційно ніде не працевлаштований, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає та, крім того, на теперішній час за рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2007 року, яке набрало законної сили, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення донькою повноліття, тому суд вважає необхідним та достатнім стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на її користь та на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня предявлення позову до суду і до досягнення малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до 29 січня 2019 року.

Крім того, відповідно до положень ст.ст.79,88 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, а саме: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави судовий збір за предявлення до суду позову майнового характеру, у розмірі 551,20 грн., оскільки позивачка ОСОБА_1 по даній категорії справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства, ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для держави України 27 вересня 1991 року, ст. ст. 7, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Російської Федерації (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2) аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 жовтня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8 Російської Федерації (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2) кошти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 06 жовтня 2016 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 трирічного віку, тобто до 29 січня 2019 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1) судовий збір в дохід держави в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7