Рішення № 63069523, 23.11.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/1208/16-ц

2/311/617/2016

23.11.2016

Р І Ш Е ННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: представника Відповідач 1 адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_2 (Відповідач 1), ОСОБА_3 (Відповідач 2), ОСОБА_4 (Відповідач 3), про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4, про визнання припиненим правовідношення за договором поруки, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання припиненим правовідношення за договором поруки, суд,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року до Василівського районного суду звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 У позовній заяві зазначено, що відповідно до укладеного договору №ZPDOG40000002656 від 25.12.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 132562.50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.12.2033 року.

Згідно заяви Відповідача 1 кредитний договір №ZPD0G40000002656 від 25.12.2007 року переведено з валюти гривня в валюту Долар США. Розмір кредиту після проведения конвертації з урахуванням винагороди банку складає 28703.90 [Дол. США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку, щомісяця в період сплати, Відповідач 1 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором. Відповідач 1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. В порушення умов кредитного договору Відповідач 1 свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач 1 станом на 31.03.2016 року має заборгованість - 21983.23 [Долар США], яка складається з наступного: 16799.67 [Долар США] - заборгованість за кредитом; 3.58 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4124.07 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до Договору: 9.54 [Долар США] - штраф (фіксована частина), 1046.37 [Долар США] - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань Відповідача 1 за Договором №ZPDOG40000002656 було укладено Договори поруки між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 та між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 Відповідно до умов Договорів поруки, а саме п.5, Позивачем було направлено на адресу Відповідачів 2 та 3 письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за Договором ZPD0G40000002656. Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання. Вимога, що була пред'явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов'язання, залишена без задоволення.

ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 21983.23 [Долар США], що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 576380.38 грн. за кредитним договором №ZPDОG40000002656 від 25.02.2009 року, також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до ПАТ КБ «Приватбанк» із зустрічними позовами. У зустрічних позовних заявах, які є аналогічним щодо підстав та предмету позову, зазначено, що 25.12. 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «Приватбанк» та між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», були укладені договори поруки (надалі - Договори поруки), відповідно до умов яких, Відповідачі 2 та 3 поручилися за виконання ОСОБА_2Є зобов'язань за Договором про іпотечний кредит №ZPDOG40000002656 від 25.12.2007 року.

У відповідності до п.1 Договорів поруки Відповідачі 2 та 3 поручилися за належне виконання Позивачем 1 зобов'язання за Договором про іпотечний кредит, а саме, погашення основної суми кредиту в сумі 132562.50 грн. та процентів за користування кредитом із розрахунку 15% річних.

Відповідно до умов Кредитного договору, ПАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 132562.50 грн. на термін до 25.12.2033 року (п.1.3. Договору) зі сплатою 15% процентів річних (п.1.1. Договору).

Без погодження з Відповідачами 2 та 3, як з поручителями, та без укладання відповідних додаткових угод до Договорів поруки, ПАТ КБ «Приватбанк» уклав із ОСОБА_2 додаткову угоду до Договору про іпотечний кредит від 04 серпня 2008 року, відповідно до умов якої (п.8.1), гривневий кредит було конвертовано у доларовий, ставка за користування кредитними коштами була встановлена 14.04 відсотків річних. Договір про іпотечний кредит було доповнено умовами, якими встановлено додаткові умови відповідальності за неналежне виконання умов Договору про іпотечний кредит, також встановлена додаткові винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів. А, отже, відповідно до умов додаткової угоди відсотки разом з винагородою склали у розмірі 17.04% на рік в доларах по курсу, діючому на дату укладення Додаткової угоди, 04 серпня 2008 року, який з коливанням курсу постійно збільшується в той час, коли за Договором про іпотечний кредит, виданий в гривні відсоткова ставка складала 15% на рік.

Збільшився обсяг відповідальності і за рахунок додаткової відповідальності у вигляді штрафів, відображених у п.5.2 Додаткової угоди, відповідно до якої при порушенні позичальником кредитних зобов'язань, позичальник зобов'язаний сплатити окрім пені, ще й штраф у розмірі 250 грн. та 5 % від суми позову, такі умови не передбачались Договором про іпотечний кредит.

Відповідно до п.5.1 Додаткової угоди, сплата пені здійснюється у гривневому еквіваленті, але по курсу НБУ на дату сплати, відповідно, відповідальність за виконання зобов'язання зростає шляхом коливання курсу валюти в сторону збільшення. Росте курс долара по відношенню до гривні, зростає і обсяг відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, Додаткова угода доповнена п.5.5, яким термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів, встановлюється сторонами тривалістю у 5 років. В той час, коли строк позовної давності по стягненню неустойки відповідно до вимог закону становить 1 рік, загальний строк позовної давності становить 3 роки, а умови Договору про іпотечний кредит не містили згоду на збільшення строків позовної давності, а ні спеціальної, а ні загальної. Отже, банк самостійно, без згоди Відповідачів 2 та 3 збільшив період відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, який може бути збільшеним лише за письмовою згодою вказаних відповідачів.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2Є за Договорами поруки поручалися за виконання зобов'язання, що було встановлено редакцією Договору про іпотечний кредит від 25.12.2007 pоку, а саме, в частині повернення кредиту в сумі 132562.50 грн., зі сплатою 15 % річних в гривні і відповідальність за невиконання зобов'язання також виражена була в національній валюті, а зміни до Договору погіршили становище Відповідачів 2 та 3 у даних відносинах. Зміни умов Договору про іпотечний кредит викликали збільшення обсягу відповідальності Поручителів без їх згоди.

Також Договорами поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цих договорів встановлено, що вони діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором. У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений, строком повного погашення кредиту є 25.08.2020 року. Однак у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України використав право достроково стягнути з позичальника та поручителів заборгованість за кредитним договором, надіславши 06.04.2015 року претензії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, а до суду Банк звернувся лише у квітні 2016 року. Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати був зобов'язаний пред'явити позов до поручителів. Не пред'явлення кредитором вимоги до поручителів протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителів нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням.

Тому, у зустрічних позовних заявах відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять суд визнати припиненими правовідношення за договорами поруки від 25.12.2007 року №ZPDOG40000002656, що були укладені кожною із них із ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2

У судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно заяв, що містяться в матеріалах справи, просить розглядати справу за його відсутності. Також представником ПАТ КБ «Приватбанк» до суду подано письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що позивач вважає зустрічні позовні заяви необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідачки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 вважає позов частково необґрунтованим, а зустрічні позовні заяви такими, що підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення представника відповідачки, вивчивши письмові докази, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а зустрічні позови підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до укладеного ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_2, Договору про іпотечний кредит №ZPDОG40000002656 від 25.12.2007 року, ОСОБА_2 25.12.2007 року отримала кредит у розмірі 132562 грн. 50 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.12.2033 року.

Згідно заяви ОСОБА_2 Договір про іпотечний кредит №ZPD0G40000002656 від 25.12.2007 року переведено з валюти гривня в валюту Долар США, про що сторонами 04 серпня 2008 року підписано Додаткову угоду до Договору про іпотечний кредит №ZPD0G40000002656 від 25.12.2007 року (надалі - Кредитний договір №ZPDОG40000002656 від 25.12.2007 року). Розмір кредиту після проведения конвертації з урахуванням винагороди банку складає 28703.90 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.8.1 Додаткової угоди до Договору про іпотечний кредит №ZPD0G40000002656, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач-1 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Кредитного договору.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Кредитним договором №ZPDОG40000002656 від 25.12.2007 року виконав у повному обсязі, а саме, видав Відповідачеві 1 кредит у розмірі 28703.90 [Долар США].

У порушення умов Кредитного договору №ZPDОG40000002656 від 25.12.2007 року, а також статей 509,526,1054 ЦК України, позичальник ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконала, а саме, не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У звязку із зазначеними порушеннями зобовязань за Кредитним договором №ZPDОG40000002656 від 25.12.2007 року, ОСОБА_2 має заборгованість у сумі 16799.67 [Долар США] заборгованість за кредитом, 3.58 [Долар США] заборгованість по процентам за користування кредитом, а всього - 16803.25 [Долар США], що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 440413.18 грн. Суд стягує вказану заборгованість з Відповідача 1.

В іншій частині позовних вимог суд задовольняє частково виходячи з наступних підстав.

ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що станом на 31.03.2016 року Відповідач 1 має крім того заборгованість 4124.07 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до Договору: 9.54 [Долар США] - штраф (фіксована частина), 1046.37 [Долар США] - штраф (процентна складова).

Суд вважає, що такі нарахування є неправомірними.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавлена певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пеня, як вид неустойки нараховується у відсотках за несвоєчасно виконане зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання,

За положеннями ст.61 Конституції України зазначено, що ніхто не може двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами Додаткової угоди до Договору про іпотечний кредит №ZPD0G40000002656, а саме, п.5.1 передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожен день прострочення.

В той самий час, згідно з п.5.3 вказаної Додаткової угоди, сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором.

Тобто, за одне й те саме порушення зобов'язання (порушення строків виконання зобов`язання, несвоєчасне виконання зобов`язання) Банк накладає подвійну відповідальність одного виду.

Враховуючи вище викладене та відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне і те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 21.10.2015 року під час розгляду іншої аналогічної справи.

Тому суд вважає, що одночасно застосовувати і штраф і пеню в даному випадку є неправомірно.

Крім того, виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією. Отже, положення ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені та штрафу. Тим більше у Кредитному договорі передбачено, що сплата пені здійснюється у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування (п.5.2 Договору) та штраф у гривні (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.1 Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі, який зазначений у п.8.4 Договору за кожний день прострочки (у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості). При цьому сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

ПАТ КБ «Приватбанк» ставить вимоги про стягнення пені та штрафу в доларах в перерахунку по курсу НБУ на дату сплати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 01 квітня 2015 року у справі №3-29гс15, згідно з ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривні.

Відповідно до ст.1 Закону України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 зазначеного Закону).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовим рішенням лише у національній валюті України гривні.

Тому суд відмовляє в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за Кредитним договором у сумі 4124.07 [Долар США] за курсом 26.21 грн. відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 31.03.2016 року.

Щодо стягнення штрафу відповідно до Кредитного договору, а саме, штрафу (фіксованої частини) та штрафу (процентної складової), суд задовольняє вказані вимоги частково.

Відповідно до умов Кредитного договору №ZPDОG40000002656 від 25.12.2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, не передбачено сплату штрафу (фіксованої частини) у доларах США.

Відповідно до п.5.3 вказаного Договору, при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Позичальник ОСОБА_2 порушила строки платежів по грошовим зобов`язаннням передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, тому суд стягує з Відповідача 1 та користь ПАТ КБ «Приватбанк» 250 грн. штраф (фіксована частина), та 5% від суми позову 22033 грн. 16 коп.

А всього суд стягує з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 462696 грн. 34 коп., а саме, заборгованість за кредитом станом на 31 березня 2016 року 16803.25 [Долар США], що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 440413.18 грн. і складається з наступного: 16799.67 [Долар США] - заборгованість з кредитом, що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 440319.35 грн.; 3.58 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом, що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 93.83 грн., а також стягує штраф відповідно до Договору 250 грн. - фіксована частина, 22033 грн. 16 коп. - процентна складова.

У іншій частині позову суд відмовляє і вважає необхідним задовольнити зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2

25 грудня 2007 року між ОСОБА_3, ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступник якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ZPDOG40000002656 (надалі - Договір поруки №ZPDOG40000002656).

Того ж дня, тобто 25 грудня 2007 року між ОСОБА_4, ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступник якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ZPDOG40000002656/1 (надалі - Договір поруки №ZPDOG40000002656/1).

Відповідно до умов Договорів поруки №ZPDOG40000002656 та №ZPDOG40000002656/1 Відповідачі 2 та 3 поручилися за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Договором про іпотечний кредит ZPDOG40000002656 від 25.12.2007 року.

У відповідності до п.1 Договорів поруки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поручилися за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язання за Договором про іпотечний кредит, а саме: погашення основної суми кредиту в сумі 132562 грн. 50 коп. та процентів за користування кредитом із розрахунку 15% річних.

Відповідно до умов Договору про іпотечний кредит, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 132562 грн. 50 коп. на термін до 25.12.2033 року (п.1.3. Договору) зі сплатою 15 % процентів річних (п.1.1. Договору).

Без погодження з поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та без укладання відповідних додаткових угод до Договорів поруки, ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав з позичальником ОСОБА_2 Додаткову угоду до Договору про іпотечний кредит від 04 серпня 2008 року, відповідно до умов якої (п.8.1), гривневий кредит було конвертовано у доларовий, ставка за користування кредитними коштами була встановлена 14.04 відсотків річних. Договір було доповнено умовами, якими були встановлені додаткові умови відповідальності за неналежне виконання умов Договору про іпотечний кредит, також встановлена додаткові винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів. А отже, відповідно до умов Додаткової угоди відсотки разом з винагородою склали у розмірі 17.04 % на рік в доларах по курсу, діючому на дату укладення Додаткової угоди 04 серпня 2008 року, який з коливанням курсу постійно збільшується в той час, коли за Договором про іпотечний кредит, виданий в гривні відсоткова ставка складала 15% зa рік.

Крім того, збільшився обсяг відповідальності поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і за рахунок додаткової відповідальності у вигляді штрафів, відображених у п.5.2 Додаткової угоди, відповідно до якої при порушенні позичальником кредитних зобов'язань, позичальник зобов'язаний сплатити окрім пені, ще й штраф у розмірі 250 грн. та 5 % від суми позову, такі умови не передбачались Договором про іпотечний кредит.

Також відповідно до п.5.1 Додаткової угоди сплата пені здійснюється у гривневому еквіваленті, але по курсу НБУ на дату сплати, відповідно відповідальність за виконання зобов'язання зростає шляхом коливання курсу валюти в сторону збільшення

Росте курс долара по відношенню до гривні, зростає і обсяг відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, Додаткова угода доповнена п.5.5, яким термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів, встановлюється сторонами тривалістю у 5 років. В той час, коли строк позовної давності по стягненню неустойки відповідно до вимог закону становить 1 рік, загальний строк позовної давності становить 3 роки, а умови Договору про іпотечний кредит не містили згоду на збільшення строків позовної давності, а ні спеціальної, а ні загальної. Отже, ПАТ КБ «Приватбанк» самостійно, без згоди поручителів, збільшив період відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, який може бути збільшеним лише за письмовою згодою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Аналіз внесених змін до умов Договору про іпотечний кредит дозволяє стверджувати про значне збільшення обсягу відповідальності поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за Договорами поруки.

Також судом встановлено, що за Договорами поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поручалися за виконання зобов'язання, що було встановлено редакцією Договору про іпотечний кредит від 25.12.2007 pоку, а саме, в частині повернення кредиту в сумі 132562 грн. 50 коп. зі сплатою 15% річних в гривні і відповідальність за невиконання зобов'язання також виражена була в національній валюті, а зміни до Договору погіршили становище поручителів у даних відносинах

Зміни до Договору про іпотечний кредит вносились без згоди поручителів та без внесення відповідних змін до Договорів поруки. Жодних повідомлень чи пропозицій, щодо внесення відповідних змін до Договорів поруки поручителі не отримували, а отже і не були ознайомлені зі змінами до умов Кредитного договору та не давали згоду на їх зміну.

Зміни умов Договору про іпотечний кредит викликали збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без їх згоди.

Зазначене знаходить своє нормативне підтвердження в чинному Цивільному кодексі України, ч.1 ст.559 якого встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручитель внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовними вимогами, як до солідарних відповідачів, це свідчить про те, що Банк не визнає їх право, передбачене ч.1 ст.559 ЦК України, на припинення поруки у зв'язку зі зміною зобов'язання без їх згоди, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителів.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст.16 ЦК України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту ч.3 ст.16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом норм ст.ст.559,598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Відповідно до абз.2 п.22 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», якщо з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на предявлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Також, відповідно до правових позицій, що викладені у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2012 року №6-20цс11, постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року, відповідно до положення ч.1 ст.559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Суд приходить до висновку що зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню. Необхідно визнати припиненим правовідношення за Договором поруки від 25 грудня 2007 року №ZPDOG40000002656, що був укладений між ОСОБА_3, ЗАТ КБ ««Приватбанк» та ОСОБА_2, та визнати припиненим правовідношення за Договором поруки від 25 грудня 2007 року №ZPDOG40000002656/1, що був укладений між ОСОБА_4, ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2

Суд відмовляє у солідарному стягненні з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за Договором про іпотечний кредит №ZPDOG40000002656 від 25 грудня 2007 року.

Виходячи із задоволених позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 8642 грн. 70 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.10,60,84,88,209,212,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково:

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) за Договором про іпотечний кредит №ZPDOG40000002656 від 25 грудня 2007 року заборгованість за кредитом станом на 31 березня 2016 року 16803.25 [Долар США], що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 440413.18 грн. і складається з наступного: 16799.67 [Долар США] - заборгованість з кредитом, що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 440319.35 грн.; 3.58 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом, що за курсом 26.21 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2016 року складає 93.83 грн., а також стягнути штраф відповідно до Договору 250 грн. - фіксована частина, 22033 грн. 16 коп. - процентна складова, а всього стягнути 462696 (чотириста шістдесят дві тисячі шістсот девяносто шість) грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 8642 (вісім тисяч шістсот сорок дві) грн. 70 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати припиненим правовідношення за Договором поруки від 25 грудня 2007 року №ZPDOG40000002656, що був укладений між ОСОБА_3, ЗАТ КБ ««Приватбанк» та ОСОБА_2.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати припиненим правовідношення за Договором поруки від 25 грудня 2007 року №ZPDOG40000002656/1, що був укладений між ОСОБА_4, ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.А. Носик