Ухвала суду № 63068976, 28.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/505/2016(м)

265/4903/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

судді-доповідача Демяносова О.В.,

суддів: Гєрцика Р.В.,

Сєдих А.В.,

за участю: секретаря судового засідання Меляник К.В.,

прокурора Заіки О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

та його захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016051290000017 від 24 лютого 2016 року, за апеляційною скаргою прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Кузя А.В. на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполі від 17 жовтня 2016 року, якою кримінальне провадження щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого директором ТОВ «Мехенергоремонт», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст.172 КК України закрито, звільнено від кримінальної відповідальності, на підставі набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, будучи засновником товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - ТОВ) «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» (ЄДРПОУ 38081945), зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично розташованого по АДРЕСА_2 обіймаючи посаду директора зазначеного товариства, наділений повноваженнями виконувати адміністративно-господарські і організаційно-розпорядчі функції вказаного підприємства, у тому числі має право самостійно приймати на роботу та звільняти з роботи працівників штатних співробітників такого товариства.

Діючи з метою ухилення від сплати обов'язкових платежів і відрахувань з доходів співробітників, ОСОБА_3 вирішив, грубо порушуючи законодавство про працю, використовувати найману працю працівників без офіційного оформлення з ними трудових правовідносин.

Так ОСОБА_3 в своїх особистих інтересах, незаконно, без належного оформлення трудових відносин використовував працю громадян: ОСОБА_6, який працював в період часу з 19 грудня 2014 року по лютий 2016 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7, який працював в період часу з 13 липня 2015 року по лютий 2016 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8, який працював в період часу з 20 листопада 2015 року по лютий 2016 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9, який працював в період часу з 26 листопада 2015 року по травень 2016 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено.

Найману працю зазначених осіб ОСОБА_3 використовував під час проведення ремонтних робіт по вул. Лепорського 1 в м. Маріуполі за договором підряду, укладеним між ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» та ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ».

Використовуючи найману працю вказаних осіб без належного оформлення трудових відносин, ОСОБА_3 грубо порушив законодавство про працю, зокрема, ст. 46 Конституції України, ст.ст. 2, 21, 24, 48, 110, 254 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.1 ст.8, п.1 ч.1 ст.11, ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1, 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 16, 18, 51, 168 Податкового кодексу України.

Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.172 КК України, тобто як грубе порушення законодавства про працю.

В судовому засіданні суду першої інстанції від захисника ОСОБА_3, діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, надійшло клопотання, підтримане обвинуваченим, про закриття кримінального провадження № 42016051290000017 щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.172 КК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності за таке діяння, на підставі набрання чинності закону, яким скасовано кримінальну відповідальність.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполі від 17 жовтня 2016 року вказане вище клопотання задоволено, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, за ч.1 ст.172 КК України закрито, останнього звільнено від кримінальної відповідальності, на підставі набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_3.

Не погодившись із судовим рішенням, прокурором надана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу від 17 жовтня 2016 року скасувати, а кримінальне провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказав, що висновок суду про те, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з декриміналізацією діяння вчиненого обвинуваченим підлягає задоволенню, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки на думку прокурора, незважаючи на зміни внесені до ч.3 ст.41 КУпАП законом № 77-VІІІ від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати правці» (зміни набрали чинності 01 січня 2015 року), не було скасовано кримінальну відповідальність за використання найманої правці без оформлення трудового договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи наведені в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів пригодить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України ухвала суду переглядається апеляційним судом у межах апеляційної скарги.

Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.172 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України, суд першої інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону, та з таким висновком погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів провадження, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2016 року за № 42016051290000017 було внесено відомості щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, за ознаками грубого порушення законодавства про працю.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Так, законом № 77-VIII від 28 грудня 2014 року «Про винесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесені зміни до ст. 172 КК України «грубе порушення законодавства про працю», а саме: незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

При цьому, поняття «інше грубе порушення законодавства про працю», яке використане законодавцем у частині 1 статті 172 КК України, має оціночний характер, а тому для з'ясування характеру порушення слід звертатися до відповідних норм Кодексу законів про працю України. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння, характеру порушення трудових прав людини, обставин, за яких вчинено це порушення, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду.

Вказана правова позиція закріплена у висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України у справі № 5 -106кс15 від 01 жовтня 2015 року.

Вищевказаним Законом також були внесені зміни до ч.3 ст. 41 КУпАП «Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці», а саме: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягнуть за собою накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Таким чином, фактично змінами Кодексу України про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_3 перестали підпадати під кримінальну відповідальність, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та законне рішення щодо закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинено особою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню та відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Кузя А.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполі від 17 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду Донецької області набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

_____ ______ ______

О.В.Демяносов Р.В.Гєрцик А.В.Сєдих