Окрема думка судді № 63062662, 23.11.2016, Апеляційний суд Рівненської області

О К Р Е М А Д У М К А

23 листопада 2016 року м. Рівне

Суддя колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області Гордійчук С.О. при розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою представника Державної санітарно-епідеміологічної служби України на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, треті особи: Головне управління Держсанепідслужби у Рівненській області, Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не погоджуюся із рішенням колегії суддів апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2016 року щодо відхилення апеляційної скарги відповідача в частині поновлення позивача на роботі та залишення рішення суду першої інстанції в цій частині без зміни.

Вважаю незаконним та необґрунтованим рішення Рівненського міського суду від 22 вересня 2015 року з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із того, що виявлені порушення в роботі позивача в їх сукупності не дають підстав для висновку про порушення позивачем умов контракту та, як наслідок, застосування до нього найсуворішого стягнення у виді звільнення, а також врахував, що при обранні виду стягнення не були перевірені пояснення позивача, не дано оцінку ступені тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можу.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом від 25 березня 2014 року № 16-о голови Держсанепідемслужби України ОСОБА_2 було призначено на посаду директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

26 березня 2014 року між Держсанепідслужбою України та ОСОБА_2 було укладено контракт № 32, за яким останнього призначено на посаду директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» на строк дії цього контракту з 26 березня 2014 року до 26 березня 2017 року.

Наказом Держсанепідслужби України від 22 липня 2015 року № 71-о «Про звільнення з посади та дострокове припинення дії контракту з ОСОБА_2» ОСОБА_2 звільнено із займаної посади директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України з 22 липня 2015 року, відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Частиною 3 ст. 21 КзпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до роз'яснень п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Згідно підпунктів 6.2.5.2. та 6.2.5.11 контракту керівник може бути звільнений з посади , а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення його дії у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених цим контрактом, у результаті чого для установи настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи і т.п.), а також у разі недотримання фінансового та бюджетного законодавства, а також незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог Державної фінансової інспекції та її територіальних органів.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача за п. 8 ст. 36 КЗпП України стало порушення останнім п. п. 6.2.5.2. та 6.2.5.11 контракту. Підставою такого звільнення та дострокового припинення дії контракту став аудиторський звіт за результатами позапланового внутрішнього аудиту в Головному управлінні Держсанепідслужби у Рівненській області та в Державній установі «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» за період діяльності з 01 січня 2013 року по 01 травня 2015 року від 08 червня 2015 року № 12.07/11 та лист погодження Рівненської обласної державної адміністрації від 14.07.2015 року № 4314/0/01-18/15.

Із зазначеного аудиторського звіту вбачається, що ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» допущено порушення вимог п. 20, 22 Порядку № 228 в частині включення до кошторису необґрунтованих показників (завищення обсягів споживання електроенергії та цін на теплову енергію). Вказаним звітом встановлено, що обсяг фактичного споживання електроенергії у 2014 році порівняно з попереднім періодом збільшився майже на 10%, а через завищення фактичних показників споживання енергоносіїв та їх вартості до кошторису на 2014 рік включено потребу у видатках, яка є завищеною та не відповідає фактичним показникам діяльності установи, в результаті різниця між запланованими показниками видатків та фактично використаною сумою коштів на оплату електроенергії склала 226002,45 грн., що є грубим порушенням п. 17 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 65.

З аудиторського звіту також вбачається, що у 2014 році з порушенням вимог ст.ст. 2, 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Головним управлінням Держсанепідслужби у Рівненській області без договору оренди використовувалась частина приміщення будівлі площею - 492,4 кв. м., у період з 01 березня 2015 року по 01 травня 2015 року - 384,4 кв. м., станом на 29 травня 2015 року - 373,1 кв. м. за адресою м. Рівне, вул. Котляревського, 3, балансоутримувачем якої є Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». Відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та енергоносії Головним управлінням Держсанепідслужби у Рівненській області, протягом вказаного періоду, не здійснювалось, тому ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» зайво витрачено кошти на покриття витрат спожитих Головним Управлінням комунальних послуг та енергоносіїв на загальну суму - 188 388,58 грн., з них за 2014 рік - 151 322,25 грн., за 1 кв. 2015 року - 37 066,33 грн.

Вбачається, що внаслідок зволікання керівників з укладання договорів оренди та враховуючи, що фактично Головне управління Держсанепідслужби у Рівненській області використовувало приміщення з початку 2014 року, ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» понесло додаткові витрати на оплату спожитих комунальних послуг та енергоносіїв з 01.01.2014 року по 14.08.2014 року. Зазначене свідчить про нераціональне використання бюджетних коштів, що призвело до покриття витрат спожитих комунальних послуг за рахунок коштів виділених в кошторисі ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» та до утворення кредиторської заборгованості з оплати комунальних послуг та енергоносіїв на суму 16 291,96 грн., яка виникла в грудні 2014 року.

В результаті проведеного позапланового внутрішнього аудиту Державною санітарно-епідеміологічною службою України зроблено висновки, що внаслідок необґрунтованих та несвоєчасних управлінських рішень керівниками вказаних установ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушено вимоги ст. 26 Бюджетного кодексу України, не забезпечено дотримання вимог п. 27 Заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 65 та не вжито належних заходів для забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та майном (а.с. 30-70).

Вказаний звіт є дійсним, позивачем не оспорювався.

Відповідно до глави 18 «Відповідальність та заходи впливу за вчинені порушення бюджетного законодавства» п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України «Порушення бюджетного законодавства» порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: нецільове використання бюджетних коштів.

Згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України «нецільовим використанням бюджетних коштів» - нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Пунктом 2.1 контракту передбачено, що керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію установи здійснювати поточне управління (керівництво) установою, забезпечувати його ефективну діяльність, раціональне використання і збереження закріпленого за установою майна, а орган управління майном зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Відповідно до п. 3.2.17 контракту керівник зобов'язується укладати договори оренди та інвестиційні договори лише у порядку, визначеному законодавством, і з письмового дозволу органу управління майном.

Керівник зобов'язується своєчасно і у повному обсязі виконувати накази, доручення, інструкції органу управління майном (3.2.24 контракту).

За таких обставин, вважаю, що порушення законодавства, про які зазначено в аудиторському звіті, сталося у період коли керівником ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» був позивач, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, п. 6.2.5.2 та п. 6.2.5.11 контракту від 26 березня 2014 року є підставою для його звільнення з посади.

Таким чином, вважаю, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Враховуючи, що рішення суду в частині поновлення на роботі постановлено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи воно підлягає скасуванню.

Суддя: