Ухвала суду № 63061654, 30.11.2016, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1691/13-а

У Х В А Л А

іменем України

30 листопада 2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Самсонової О.А.,

при секретарі Ворона Д.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду заяву ОСОБА_3 про ухвалення у справі додаткової постанови в адміністративній справі за її позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради, виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради про визнання дій протиправними та такими, що порушують вимоги чинного законодавства України, скасування рішення та припинення дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 09 жовтня 2012 року звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправними дій та про скасування рішення Управління праці про призначення субсидії, зобовязання привести діяльність Управління праці та соціального захисту населення у відповідність до Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради.

В поданій до суду заяві просила суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення і такими, що порушують вимоги Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради при підготовці та прийнятті рішення від 20 січня 2010 року про призначення субсидії ОСОБА_3, скасувати рішення про призначення субсидії від 20 січня 2010 року, зобовязати виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради привести діяльність Управління праці та соціального захисту населення у відповідність до Положення.

29 листопада 2013 року позивач доповнила свої позовні вимоги. Просила суд визнати протиправними та такими, що порушують вимоги Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та ще ряд нормативних актів, а також незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради при підготовці та прийнятті в грудні 2009 року та в січні 2010 року рішення про призначення субсидії ОСОБА_3, скасувати рішення про призначення ОСОБА_3 субсидії; визнати протиправними, такими, що порушують вимоги Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року №1050, та Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року №39/283/90/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 1997 року за №634/2438, та незаконними дії при здійсненні Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради заходів щодо стягнення з ОСОБА_3 коштів за ніби надмірно сплачену субсидію з 2004 року по 2009 рік; припинити дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради щодо стягнення з ОСОБА_3 коштів за надмірно сплачену субсидію з 2004 року по 2009 рік.

Постановою суду від 09 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради, виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради про зобовязання привести діяльність Управління праці та соціального захисту населення у відповідність до Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради відмовлено.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 22 січня 2014 року, яка набрала законної сили 04 березня 2014 року, інші позовні вимоги задоволено частково, а саме: дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради щодо зняття ОСОБА_3 субсидії за період з 2004 по 2010 роки визнано такими, що не відповідають вимогам Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року №1050, та Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року №39/283/90/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31 грудня 1997 року за №634/2438. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вказуючи, що судом не вирішене питання про розподіл судових витрат, як передбачено нормами ст.94 КАС України, позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про винесення додаткової постанови щодо компенсації їй судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додаткової постанови підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача проти заяви заперечила, оскільки постановою суду від 22 січня 2014 року вирішено питання про судові витрати.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Але при вирішенні даної справи за позовом ОСОБА_3 судом питання про розподіл судових витрат вирішувалось.

Так, у постанові від 09 квітня 2013 року судом вказано, що у звязку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають (позовна вимога про зобовязання привести діяльність Управління праці та соціального захисту населення у відповідність до Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради) - т.1, а.с.73.

У постанові від 22 січня 2014 року судом вказано, що оскільки задоволена одна з чотирьох позовних вимог ОСОБА_3, відшкодуванню їй підлягає 1/4 частина понесених нею судових витрат, та вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 грн. 99 коп. (т.1, а.с.223 225).

На цей час судові витрати позивача за розгляд адміністративної справи склали 67 гр. 95 коп. (т.1, а.с.1, 131).

Відповідно, розподіл судових витрат:

67 грн. 95 коп. / 4 = 16 грн. 99 коп.

В своїй заяві про винесення додаткової постанови про судові витрати позивач просить розподілити і витрати, понесені нею при апеляційному оскарженні ухвал та постанов у даній справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.206 КАС України та п.4 ч.1 ст.207 КАС України вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених сторонами при апеляційному оскарженні судового рішення, віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції.

Тому вимоги позивача до суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, понесених при апеляційному оскарженні судових рішень, задоволенню не підлягають.

Посилання представника позивача про те, що судом не зазначено який саме орган має здійснити повернення коштів позивачу суд до уваги також не бере, оскільки в постанові від 22 січня 2014 року судом вказано, що відшкодування витрат, понесених ОСОБА_3, належить з Державного бюджету України

Таким чином суд приходить до висновку, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні, в задоволенні заяви ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 168 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткової постанови щодо компенсації їй судових витрат відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Київський районний суд м. Полтави апеляційної скарги протягом 5 днів.

Головуючий О.А.Самсонова

30.11.2016