Ухвала суду № 63061227, 29.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3828/15-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/6371/16 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.Категорія 46 29.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2016 року про залишення позову без розгляду по справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_2, третя особа - Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування із незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування із незаконного володіння.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2016 року позов залишено без розгляду з підстав повторної неявки представника Кабінету Міністрів України в судове засідання.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду та постановити нову про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що суд прийшов до помилкових висновків щодо недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом та зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися до зали судового засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції посилався на вимоги норм п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, у зв'язку з повторною неявкою позивача (представника Кабінету Міністрів України) у судове засідання.

Колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Частиною третьою статті 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 15.06.2015 р. по 13.10.2016 р. вказана справа призначалася до розгляду 11 (одинадцять) разів. Представник Кабміну був присутній на 8 (восьми) засіданнях підряд, проте в більшості випадків справа знімалась з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному або через його зайнятість у розгляді інших справ.

Також вбачається, що позов подано Першим заступником прокурора області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Згідно із ч. 2 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

За змістом ч. 1 ст. 46 Цивільного процесуального кодексу України органи, які відповідно до ст. 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор є самостійним учасником судового процесу, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У таких випадках спір підлягає вирішенню по суті.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Однак, зважаючи на те, що прокурор у процесі наділений процесуальними правами позивача в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та був присутній на усіх судових засіданнях, не існувало перешкод для розгляду справи навіть за відсутності представника Кабінету , Міністрів України.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд, залишаючи позов без розгляду, прийшов до помилкових висновків щодо недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом та зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Виходячи із вказаного, суд першої інстанції не дослідив та не врахував правильного розуміння зазначених норм права, внаслідок чого незаконно прийшов до висновку про залишення позову без розгляду.

Також, апелянт просить стягнути з відповідачів на рахунок прокуратури Київської області судові витрати, які він поніс при подачі апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу. Однак дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки розподіл судових витрат між сторонами відбувається за наслідками судового розгляду у рішенні суду. Так як справа не вирішується по суті, то витрати між сторонами не розподіляються.

У відповідності до норм статті 311 ЦПК України суд направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала, що постановлена без дотриманням вимог процесуального законодавства - скасуванню із направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 45, 46, 169, 207, 303-304, 307, 311-315, 317-319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.А.Яворський

судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагєєв