Ухвала суду № 63061205, 24.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2024/16-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.Провадження № 22-ц/780/5443/16 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 58 24.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 17 серпня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення посадових осіб відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області та скасування довідки - розрахунку про наявність заборгованості по сплаті аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Обухівського районного суду Київської області зі скаргою, в якій просив визнати протиправними дії ВДВС Обухівського МУЮ у Київській області та визнати довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів незаконною і скасувати її, посилаючись на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 1999 року з нього було стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку до повноліття дітей.

21 червня 2016 року відділом державної виконавчої служби Обухівського міьскрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочок та вручено йому довідку-розрахунок, згідно якої розмір заборгованості по аліментам на час закінчення виконавчого провадження становить 119 504,26 грн.

Разом з тим, дана довідка є незаконною, оскільки заявник щомісячно в добровільному порядку сплачував аліменти на утримання дітей, квитанції на підтвердження чого ним надавались державному виконавцю, однак останнім взяті до уваги не були.

Вважаючи такі дії державного виконавця неправомірними, ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною скаргою та просив суд про її задоволення.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 серпня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою визнати протиправними дії ВДВС Обухівського РУЮ у Київській області щодо довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів та скасувати довідку з підстав її незаконності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, щорішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 1999 року задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку на користь ОСОБА_3, до повноліття дітей.

22.10.1999 року ОСОБА_3 було видано виконавчий лист за № 2-1056/09 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.

23.01.2003 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1056/09.

21.06.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з закінченням терміну, визначеного рішенням суду та чинним законодавством для даного виду стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментам нараховувалась з 01.12.2002 року та станом на 03.05.2016 року склала 119 504 грн. 26 коп.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості, з чим погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.

Згідно ч.ч.3-4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема за заявою сторін виконавчого провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не звертався до державного виконавця з клопотанням про зарахування грошових коштів - аліментів, які він сплачував стягувачу в добровільному порядку, що підтверджується переказами, квитанціями в рахунок погашення заборгованості по аліментам, тому державний виконавець провів розрахунок заборгованості по аліментам на підставі наявних в нього відомостей у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки державний виконавець, складаючи довідку-розрахунок заборгованості заявника по аліментам, діяв відповідно до закону, в межах своїх повноважень, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення скарги.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвала Обухівського районного суду Київської області від 17 серпня 2016 року постановлена з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 17 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: