Ухвала суду № 63061136, 24.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7077/16-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/6140/16 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 58 24.11.2016

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Мережко М.В., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим та скасування заборони на відчуження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у виді заборони Публічному акціонерному товариству «ПриватБанк» продавати предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем.

На обґрунтування судового рішення зазначено, що забезпечення позову в спосіб, зазначений у заяві, не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а тому суд відмовляє ОСОБА_2 у забезпеченні позову в такий спосіб.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, де просить скасувати зазначену ухвалу суду, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом процесуального права при її постановленні та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ст. 152 ЦПК позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб , забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ( включаючи догляд за хворою дитиною ), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2015 року, із проведеними змінами згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2016 року, Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» задоволено частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2015 року в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки змінено та викладено в наступній редакції.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К2Р6GА03830005 від 21.08.2007 року в розмірі 268 823,13 грн. - звернуто стягнення на квартиру, загальною площею 55,20 кв.м., за початковою ціною згідно оцінки ринкової вартості майна від 27 липня 2016 року, виконаної ТОВ «Vikont-consulting», а саме: 695 669,00 грн., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Ірпінською державною нотаріальною конторою 24 лютого 2005 року за реєстровим №1-940, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" вказаного предмету іпотеки з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" судові витрати в сумі 3 654,0 грн.

В іншій частині позов залишено без задоволення ( а.с. 7-15 ).

19 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із позовом, де просить визнати таким, що припинив свою дію іпотечний договір від 28 серпня 2007 року K2P6GA03830005, укладений між позивачкою та відповідачем в забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №K2P6GA03830005 від 21 серпня 2007 року та скасувати заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 ( а.с. 2-5 ).

22 вересня 2016 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, де просить накласти заборону на продаж Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» предмету іпотеки - квартири, загальною площею 55,20 кв.м., за початковою ціною згідно оцінки ринкової вартості майна в сумі 695 669 грн., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу, з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем ( а.с. 46-48 ).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2016 року в задоволенні заяви щодо забезпечення позову відмовлено ( а.с. 50-51 ).

Постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, положень постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Окрім цього, відповідно до положень ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Такого позову ОСОБА_2 до суду першої інстанції не подавала, а тому зазначений апелянтом вид забезпечення заявленого позову згідно положень процесуального права не може бути обраним і, як правильно зазначив місцевий суд, є неспівмірним із заявленими вимогами.

Не можуть бути задоволені апеляційні вимоги і з огляду на наступне.

Заявляючи позовні вимоги, ОСОБА_2 просила, серед іншого, скасувати заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу ( а.с. 2-5 ).

Таким чином, повторна заборона про яку клопочеться позивач, на переконання апеляційного суду, окрім іншого, є зайвою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом процесуального права при постановленні ухвали, зокрема, ст. 152 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

За таких обставин, постановлена ухвала скасуванню не підлягає згідно положень п. 1 ст. 312 ЦПК України, т.я. вона постановлена із додержанням вимог закону.

При цьому, інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про те, що продаж предмету іпотеки унеможливить виконання рішення, в разі його ухвалення на користь позивача, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок суду першої інстанції про необгрунтованість заявлених вимог, оскільки виконання судового рішення щодо заявлених позовних вимог, зокрема, про визнання, зміну та припинення правовідносин не передбачає собою видачу виконавчого листа.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим та скасування заборони на відчуження нерухомого майна залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не підлягає.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

М.В. Мережко